Фізика 2: Електрика й магнетизм: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 10 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Закон Кулона й електричне поле

Закон Кулона
F = k·|q1q2|/r²
Поле точкового заряду
E = k·|q|/r²
Стала
k = 8,99 × 10⁹ N·m²/C²
Сила, що діє на заряд
F = q·E

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Магнітні поля та індукція

Довгий прямий провідник
B = μ0I/(2πr)
Центр плоскої котушки
B = μ0NI/(2R)
Довгий соленоїд
B = μ0nI, n = N/L
Стала
μ0 = 4π × 10⁻⁷ T·m/A
Сила, що діє на провідник
F = BIL·sin θ
Сила, що діє на заряд
F = |q|vB·sin θ
Рух по колу
r = mv/(|q|B), T = 2πm/(|q|B)
Паралельні провідники
F/L = μ0I1I2/(2πd)
Потік
Φ = BA·cos θ
Закон Фарадея
ε = −N·ΔΦ/Δt
Рухомий стрижень
ε = BLv
Генератор
E0 = NBAω, Erms = E0/√2
Індуктивність
ε = L·ΔI/Δt, L = μ0N²A/l, W = ½LI²
Взаємна індуктивність
ε2 = M·di1/dt, M = k√(L1L2)
Селектор швидкостей і спектрометр
v = E/B, r = √(2mV/|q|)/B

Метод

  1. Переведіть кожну величину в одиниці СІ: см у м, см² у м², мТл і мкТл у Тл.
  2. Оберіть правильну формулу: B = μ₀I/(2πr) для провідника, μ₀NI/(2R) для центра котушки, μ₀nI всередині соленоїда; F = BIL·sin θ або |q|vB·sin θ для сил.
  3. Для індукції знайдіть зміну потоку ΔΦ = Δ(BA·cos θ) і користуйтеся ε = N·ΔΦ/Δt, або ε = BLv для рухомого стрижня та NBAω для обертової котушки.
  4. Знаходьте напрямки окремо за правилами правої руки, а для індукованих струмів — за правилом Ленца.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

2Задачі для практики

1.Закон Кулона й електричне полеСередня
++5 µC−−6 µCP30 cm

Заряд +5 µC і заряд −6 µC розташовані на відстані 30 cm один від одного. Точка P лежить на прямій між ними на відстані 22,5 cm від першого заряду. Знайдіть модуль напруженості електричного поля E у точці P.

q1 = +5 µCq2 = −6 µCr1 = 22,5 cmr2 = 7,5 cm
E = N/C
2.Закон Кулона й електричне полеСкладна
4 cm8 cm+q1​ = +5 µC+q3​ = +3 µC+q2​ = +4 µC

Три додатні точкові заряди розташовані у вершинах прямокутного трикутника: q₃ = 3 µC — у вершині прямого кута, q₁ = 5 µC — на відстані 4 cm від неї вздовж одного катета, q₂ = 4 µC — на відстані 8 cm від неї вздовж другого катета. Знайдіть модуль результуючої електричної сили F, що діє на q₃.

q1 = 5 µCq2 = 4 µCq3 = 3 µCr13 = 4 cmr23 = 8 cm
F = N
3.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩIR2​AR4​5 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 12 ΩR2 = 10 ΩR3 = 8 ΩR4 = 5 Ω
IR2 = A
4.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​4 ΩIR2​AR4​4 ΩBR6​4 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 2 ΩR2 = 4 ΩR3 = 8 ΩR4 = 4 ΩR5 = 4 ΩR6 = 4 Ω
IR2 = A
5.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​10 Vt = 0R1​ = 6,8 kΩR2​ = 1 kΩC33 µF+−vC​

Джерело Vₛ заряджає конденсатор через R₁, а R₂ під’єднано паралельно C. Конденсатор розряджений, коли вимикач замикається в момент t = 0. Знайдіть сталу часу τ кола після замикання ключа.

Vs = 10 VR1 = 6,8 kΩR2 = 1 kΩC = 33 µF
τ = ms
6.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​24 Vt = 0R = 3,3 kΩC100 µF+−vC​vC​(0) = 18 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 18 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 22,8 V? Знайдіть t.

Vs = 24 VR = 3,3 kΩC = 100 µFvC(0) = 18 V
t = ms
7.Магнітні поля та індукціяСередня
+v = 1,5 × 10⁶ m/sr = 15,66 cmB = ?

Протон, що рухається зі швидкістю 1,5 × 10⁶ м/с, влітає в однорідне магнітне поле під прямим кутом і рухається по колу радіусом 15,66 см. Знайдіть магнітну індукцію B.

m = 1,673 × 10⁻²⁷ kg|q| = 1,602 × 10⁻¹⁹ Cv = 1,5 × 10⁶ m/sr = 15,66 cm
B = T
8.Магнітні поля та індукціяСкладна
V = 10000 VB = 0,3 Tr = ?

Альфа-частинка починає рух зі стану спокою, прискорюється в різниці потенціалів 10000 В, а потім влітає в однорідне магнітне поле 0,3 Тл під прямим кутом. Знайдіть радіус r його траєкторії в полі.

m = 6,645 × 10⁻²⁷ kg|q| = 3,204 × 10⁻¹⁹ CV = 10000 VB = 0,3 T
r = cm
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
120 V50 HzR = 100 ΩL = 150 mHC = 22 µF

Послідовне коло RLC підключено до мережі 120 V (діюче значення), 50 Hz. Знайдіть кут зсуву фаз φ повного опору в градусах (додатний, коли струм відстає від напруги).

V = 120 V (rms)f = 50 HzR = 100 ΩL = 150 mHC = 22 µF
φ = °
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
12 V50 HzR = 40 ΩL = 250 mHC = 100 µF+−VC​

Послідовне коло RLC підключено до мережі 12 V (діюче значення), 50 Hz. Знайдіть діюче значення напруги VC на конденсаторі.

V = 12 V (rms)f = 50 HzR = 40 ΩL = 250 mHC = 100 µF
VC = V

3Розчини

1.Закон Кулона й електричне поле

Відповідь: E = 1,048 × 10⁷ N/C

Закон Кулона: два точкові заряди притягуються або відштовхуються із силою F = k·|q₁·q₂|/r², де k = 8,99 × 10⁹ N·m²/C². Напруженість поля точкового заряду E = k·|q|/r²; поле спрямоване від додатного заряду й до від’ємного. Сили й поля від кількох зарядів додаються як вектори.

Поле кожного заряду

E1 = k·5 × 10⁻⁶/0,225² = 887901 N/C
E2 = k·6 × 10⁻⁶/0,075² = 9,589 × 10⁶ N/C

Напрямки й сума

Перше поле спрямоване від додатного заряду, друге — до від’ємного: обидва спрямовані в один бік.

E = |887901 + 9,589 × 10⁶| = 1,048 × 10⁷ N/C

Відповідь

E = 1,048 × 10⁷ N/C
2.Закон Кулона й електричне поле

Відповідь: F = 85,95 N

Закон Кулона: два точкові заряди притягуються або відштовхуються із силою F = k·|q₁·q₂|/r², де k = 8,99 × 10⁹ N·m²/C². Напруженість поля точкового заряду E = k·|q|/r²; поле спрямоване від додатного заряду й до від’ємного. Сили й поля від кількох зарядів додаються як вектори.

Кожна сила, що діє на q₃

F1 = k·5·3 × 10⁻¹²/0,04² = 84,28 N
F2 = k·4·3 × 10⁻¹²/0,08² = 16,86 N

Векторна сума

F = √(84,28² + 16,86²) = 85,95 N

Відповідь

F = 85,95 N
3.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,4803 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩAR4​5 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 8 + 5 = 13 Ω
R2 ∥ 13 = 10·13/(10+13) = 5,652 Ω
Req = R1 + 5,652 = 12 + 5,652 = 17,65 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/17,65 = 0,8498 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 0,8498·12 = 4,803 V
IR2 = VA/R2 = 4,803/10 = 0,4803 A

Відповідь

IR2 = 0,4803 A
4.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 2,222 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 2 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​4 ΩAR4​4 ΩBR6​4 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 4 + 4 = 8 Ω
R4 ∥ 8 = 2,667 Ω
R3 + 2,667 = 10,67 Ω
R2 ∥ 10,67 = 2,909 Ω
Req = R1 + 2,909 = 2 + 2,909 = 4,909 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/4,909 = 3,056 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 3,056·2 = 8,889 V
IR2 = VA/R2 = 8,889/4 = 2,222 A

Відповідь

IR2 = 2,222 A
5.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: τ = 28,77 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Еквівалентна схема Тевенена з боку конденсатора

Закоротіть джерело, щоб знайти Rth; розімкніть конденсатор, щоб знайти напругу, до якої він зарядиться.

Rth = R1 ∥ R2 = 6,8·1/(6,8 + 1) = 0,8718 kΩ
vC(∞) = 10·1/(6,8 + 1) = 1,282 V

Стала часу

τ = Rth·C = 0,8718·33 = 28,77 ms

Відповідь

τ = 28,77 ms
6.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 531,1 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 18 V, vC(∞) = Vs = 24 V
τ = R·C = 3,3 kΩ · 100 µF = 330 ms
vC(t) = 24 + (18 − 24)·e−t/τ

Виразіть час

22,8 = 24 + (−6)·e−t/τ → e−t/τ = (22,8 − 24)/(18 − 24) = 0,2
t = τ·ln((18 − 24)/(22,8 − 24)) = 330·ln(5) = 531,1 ms

Відповідь

t = 531,1 ms
7.Магнітні поля та індукція

Відповідь: B = 0,1 T

Магнітні сили: на прямий провідник зі струмом I у полі B діє F = BIL·sin θ, а на рухомий заряд — F = |q|vB·sin θ, де θ — кут між струмом (або швидкістю) і B. Сила перпендикулярна до обох: спрямуйте пальці правої руки вздовж I або v, зігніть їх до B, і великий палець покаже F для додатного заряду; для від’ємного заряду напрямок змініть на протилежний. Оскільки F перпендикулярна до v, заряд, що рухається впоперек однорідного поля, описує коло: |q|vB = mv²/r дає r = mv/(|q|B) і період T = 2πm/(|q|B), який не залежить від швидкості. Два паралельні провідники притягуються, коли струми мають однаковий напрямок: F/L = μ₀I₁I₂/(2πd).

Поле за радіусом

B = mv/(|q|r) = 1,673 × 10⁻²⁷·1,5 × 10⁶/(1,602 × 10⁻¹⁹·0,1566) = 0,1 T

Відповідь

B = 0,1 T
8.Магнітні поля та індукція

Відповідь: r = 6,789 cm

Магнітні сили: на прямий провідник зі струмом I у полі B діє F = BIL·sin θ, а на рухомий заряд — F = |q|vB·sin θ, де θ — кут між струмом (або швидкістю) і B. Сила перпендикулярна до обох: спрямуйте пальці правої руки вздовж I або v, зігніть їх до B, і великий палець покаже F для додатного заряду; для від’ємного заряду напрямок змініть на протилежний. Оскільки F перпендикулярна до v, заряд, що рухається впоперек однорідного поля, описує коло: |q|vB = mv²/r дає r = mv/(|q|B) і період T = 2πm/(|q|B), який не залежить від швидкості. Два паралельні провідники притягуються, коли струми мають однаковий напрямок: F/L = μ₀I₁I₂/(2πd).

Швидкість після прискорення

v = √(2|q|V/m) = √(2·3,204 × 10⁻¹⁹·10000/(6,645 × 10⁻²⁷)) = 982005 m/s

Радіус у полі

r = mv/(|q|B) = 0,06789 m = 6,789 cm

Відповідь

r = 6,789 cm

Разом: r = √(2mV/|q|)/B, тож важчі іони з тим самим зарядом рухаються по більших колах; так розділяють ізотопи.

9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: φ = −44,29 °

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·50 = 314,2 rad/s
XL = ωL = 314,2·0,15 = 47,12 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(314,2·22·10⁻⁶) = 144,7 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(100² + (−97,56)²) = 139,7 Ω

Кут зсуву фаз

φ = arctan((XL − XC)/R) = arctan(−97,56/100) = −44,29°

Відповідь

φ = −44,29°
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: VC = 6,211 V

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·50 = 314,2 rad/s
XL = ωL = 314,2·0,25 = 78,54 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(314,2·100·10⁻⁶) = 31,83 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(40² + (46,71)²) = 61,5 Ω

Струм

Через кожен елемент послідовного кола тече той самий струм.

I = V/|Z| = 12/61,5 = 0,1951 A

Напруга на конденсаторі

VC = I·XC = 0,1951·31,83 = 6,211 V

Відповідь

VC = 6,211 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/physics-2-electricity-and-magnetism