Респіраторна допомога та киснева терапія: шпаргалка-підсумок

Киснева терапія та респіраторні розрахунки

Носова канюля

FiO₂ ≈ 21% + 4% × L/min (1–6 L/min)

Тривалість балона

min = (psi − 200) × фактор / (L/min); D 0,16, E 0,28, H 3,14 L/psi

Хвилинна й альвеолярна вентиляція

V̇E = V_T·f, V̇A = (V_T − V_D)·f

Розрахункова ідеальна маса тіла

чоловіки 50 + 0,91 × (cm − 152,4); жінки 45,5 + 0,91 × (cm − 152,4)

Співвідношення P/F (Берлін, PEEP ≥ 5)

легкий > 200–300, помірний > 100–200, тяжкий ≤ 100 mmHg

Вміст кисню

CaO₂ = 1,34·Hb·SaO₂ + 0,003·PaO₂

Доставка кисню

DO₂ = CaO₂ × CO × 10

Індекс ROX

(SpO₂/FiO₂)/RR

Метод

1. Підставляйте кожне значення в одиницях формули: FiO₂ і SaO₂ як частки, PaO₂ в mmHg, Hb в g/dL.
2. Для балона відніміть безпечний залишковий тиск, помножте на фактор балона й поділіть на потік.
3. Час роботи балона й потоки округлюйте вниз, ніколи вгору.
4. Для співвідношення P/F спершу перевірте PEEP, потім поділіть PaO₂ на FiO₂ і порівняйте з 300, 200 і 100 mmHg.
5. Для вентиляції віднімайте мертвий простір для альвеолярної вентиляції й використовуйте розрахункову ідеальну масу тіла для дихальних об’ємів.

Інтерпретація газового складу артеріальної крові

Нормальні межі

pH 7,35–7,45, PaCO₂ 35–45 mmHg (4,7–6,0 kPa), HCO₃⁻ 22–26 mmol/L

ROME

Респіраторні: PaCO₂ протилежно до pH; метаболічні: HCO₃⁻ так само, як pH

Формула Вінтерса

PaCO₂ = 1,5·HCO₃⁻ + 8 ± 2

Метаболічний алкалоз

PaCO₂ ≈ 0,7·HCO₃⁻ + 21

Аніонна різниця

AG = Na⁺ − (Cl⁻ + HCO₃⁻) ≈ 8–12

Аніонна різниця, скоригована на альбумін

AG + 2,5·(4,0 − alb g/dL) = AG + 0,25·(40 − alb g/L)

Дельта-співвідношення

(AG − 12)/(24 − HCO₃⁻)

Співвідношення P/F

PaO₂/FiO₂

Рівняння альвеолярного газу

PAO₂ = FiO₂·(760 − 47) − PaCO₂/0,8

Осмолярність сироватки

2·Na⁺ + glucose + urea (2·Na⁺ + glucose/18 + BUN/2,8)

Метод

1. Подивіться на pH: нижче за 7,35 — ацидоз, вище за 7,45 — алкалоз.
2. Знайдіть показник, що це пояснює: PaCO₂, який змінюється протилежно до pH, — респіраторний розлад, HCO₃⁻, який змінюється разом з pH, — метаболічний.
3. Подивіться на інший показник: норма означає відсутність компенсації, відхилення в напрямку компенсації — часткову компенсацію, а нормальний pH за двох відхилених показників — повну компенсацію.
4. У разі метаболічного ацидозу порівняйте PaCO₂ із формулою Вінтерса, 1,5·HCO₃⁻ + 8 ± 2, і обчисліть аніонну різницю Na⁺ − (Cl⁻ + HCO₃⁻).
5. Високу аніонну різницю перевірте за дельта-співвідношенням, а за низького альбуміну — за скоригованою різницею.

Шкали клінічного оцінювання

Шкала коми Глазго

GCS = E (1–4) + V (1–5) + M (1–6) = 3–15

Шкала Апгар

5 ознак × 0–2 = 0–10; 7–10 заспокійливо, 4–6 помірно порушено, 0–3 низько

Шкала Брейден

5 × (1–4) + 1 × (1–3) = 6–23; ≤ 18 у групі ризику

Шкала ризику падінь Морс

падіння 25, діагноз 15, засіб 15/30, в/в 20, хода 10/20, психічний стан 15

Ризик за NEWS2

0–4 низький; одиничний 3 низький–середній; 5–6 середній; ≥ 7 високий

Середній артеріальний тиск

MAP = (SBP + 2·DBP)/3 = DBP + PP/3

Пульсовий тиск і шоковий індекс

PP = SBP − DBP, SI = HR/SBP

Індекс маси тіла

BMI = kg/m² = 703·lb/in²

Метод

1. Знайдіть оціночну шкалу, яку використовує питання, та її діапазон (GCS 3–15, шкала Апгар 0–10, Брейден 6–23, Морс 0–125).
2. Оцініть кожен пункт окремо, зіставляючи опис із його рівнем.
3. Додайте бали пунктів і перевірте, чи сума лежить у межах діапазону.
4. Застосуйте порогові значення: для NEWS2 також шукайте будь-який окремий параметр з балом 3.
5. Для похідних величин використовуйте MAP = (SBP + 2·DBP)/3, PP = SBP − DBP, SI = HR/SBP та ІМТ = kg/m².

Медсестринство в терапії та хірургії: серцево-судинна та дихальна системи

Метод

1. Назвіть проблему: відмова насоса, закупорена артерія, ритм, тромб, звуження дихальних шляхів, інфекція чи проблема з пристроєм.
2. Спершу перевірте небезпечні ознаки: гіпоксію, гіпотензію, біль у грудях, нову сплутаність свідомості, холодну кінцівку без пульсу.
3. Підберіть кисень до пацієнта: 94–98% для більшості, 88–92% для тих, кому загрожує затримка CO₂.
4. Пов’яжіть кожен препарат з його тестом і ризиком: варфарин і INR, гепарин і aPTT та тромбоцити, діуретики та калій.
5. Оберіть безпечну першу дію, потім ескалуйте й повторно оцініть.