Робочий аркуш «Конституційне право» з відповідями

Омбудсман зазвичай:

1. AРозробляє законопроєкти для парламенту
2. BРозслідує скарги на неналежне адміністрування з боку публічних органів
3. CПереслідує в кримінальному порядку правопорушення міністрів і державних службовців
4. DРозглядає апеляції на рішення найвищого суду

Згідно із section 19 британського Human Rights Act 1998 міністр, відповідальний за законопроєкт, має:

1. AНадіслати його до Європейського суду з прав людини
2. BОтримати схвалення Верховним судом його сумісності до другого читання
3. CЗробити заяву про те, чи сумісний він із конвенційними правами
4. DПровести щодо нього публічні консультації

Згідно із section 6 британського Human Rights Act 1998 незаконно, щоб:

1. AПублічний орган діяв несумісно з конвенційними правами
2. BПарламент ухвалював будь-який акт, що обмежує права
3. CПриватна особа порушувала будь-яке конвенційне право
4. DСуди застосовували акти парламенту

Згідно з практикою ЄСПЛ, як-от Sunday Times v UK, щоб обмеження було «передбачене законом», закон має бути:

1. AСхваленим на референдумі
2. BДостатньо доступним і передбачуваним у своїх наслідках
3. CВикладеним в одному писаному законі, ухваленому парламентом
4. DСтаршим за Конвенцію

Міністр відмовляється передати скаргу до комітету, бо результат може збентежити уряд. У справі Padfield v Minister of Agriculture Палата лордів постановила:

1. AВідмова була незаконною, бо зводила нанівець мету акта
2. BЛише парламент міг ставити міністрові запитання
3. CВідмова була законною, бо акт не покладав обов'язку наводити причини
4. DМіністр мав необмежену дискрецію

На справу Ellen Street Estates v Minister of Health посилаються щодо принципу, що:

1. AПопередні акти завжди переважають пізніші
2. BСуди можуть відмовитися застосовувати пізніший акт
3. CПарламент не може зв'язати своїх наступників, а пізніший акт імпліцитно скасовує несумісний із ним попередній
4. DПарламент може закріпити акт від подальшого скасування, прямо вказавши, що його не можна змінювати в майбутньому

Доктрина «межі розсуду» (margin of appreciation) Європейського суду з прав людини означає, що:

1. AДержави можуть нехтувати рішеннями Страсбурга, коли їхній власний парламент не погоджується з результатом
2. BКожна держава має застосовувати однакові правила
3. CДержави мають певну свободу розсуду в захисті прав, особливо в чутливих моральних питаннях
4. DСуд ніколи не перевіряє національних рішень

«Дуалістичний» підхід до міжнародного права означає, що:

1. AДоговори мають бути інкорпоровані в національне право, перш ніж суди застосовуватимуть їх усередині країни
2. BМіжнародне право автоматично застосовується в національних судах, щойно договір ратифіковано
3. CДоговори не можна підписувати без референдуму
4. DСуди можуть застосовувати лише міжнародне право