Робочий аркуш «Право ЄС» з відповідями

Яка стаття ДФЄС забороняє обмеження свободи надання послуг через кордон?

1. AСтаття 49
2. BСтаття 102
3. CСтаття 56
4. DСтаття 30

Згідно зі статтею 288 ДФЄС рекомендації та висновки:

1. AОбов'язкові для всіх держав-членів
2. BСтають обов'язковими через п'ять років
3. CНе мають обов'язкової сили
4. DЗобов'язують лише Комісію

Регламенти, директиви та рішення, ухвалені інституціями ЄС, називають:

1. AМ'яким правом
2. BЗвичаєвим правом
3. CПервинним правом
4. DВторинним правом

Угоду, що підпадає під статтю 101(1) ДФЄС, можна звільнити за статтею 101(3), якщо, серед інших умов, вона:

1. AПоліпшує виробництво чи розподіл і надає споживачам справедливу частку вигоди
2. BЗаздалегідь повідомлена Комісії чи національному органу з питань конкуренції й схвалена ними
3. CСтосується компаній із сукупною часткою ринку понад 50%
4. DДіє понад п'ять років

У справі Commission v Ireland («Buy Irish», 1982) кампанія з просування ірландської продукції порушила статтю 34, бо:

1. AВона запроваджувала збір рівнозначної дії мита на товари, імпортовані з інших держав-членів
2. BЦе був підтримуваний державою захід, здатний схилити торговців надавати перевагу вітчизняним товарам
3. CЇї проводили приватні компанії без участі держави
4. DВона встановлювала квоти на товари з інших держав-членів

У справі Levin (1982) Суд вирішив, що працівник на неповний робочий день захищений статтею 45, якщо робота:

1. AОплачується достатньо, щоб жити без соціальних виплат
2. BВиконується головно для отримання права на проживання
3. CЕфективна і справжня, а не суто маргінальна та допоміжна
4. DСтановить щонайменше 30 годин на тиждень

У справі Plaumann (1963) імпортер клементинів оскаржив рішення Комісії, адресоване Німеччині. Суд вирішив, що неадресат індивідуально зачеплений лише тоді, коли:

1. AАкт зачіпає його через ознаки чи обставини, що вирізняють його з-поміж усіх інших осіб
2. BВін писав до Комісії до ухвалення акта
3. CВін належить до зачепленого економічного сектору й провадить комерційну діяльність, яку регулює акт, як і будь-який інший імпортер
4. DВін зазнає фінансових втрат від акта

У справі Keck and Mithouard (1993) вирішено, що національні правила щодо «умов продажу» не підпадають під статтю 34 ДФЄС, якщо вони:

1. AДискримінують імпортні товари
2. BСтосуються складу, маркування чи пакування товарів, навіть якщо застосовуються однаково до всіх суб'єктів на національній території
3. CУхвалені місцевою владою
4. DЗастосовуються до всіх суб'єктів на національній території і однаково, юридично й фактично, впливають на вітчизняні та імпортні товари