Робочий аркуш «Право ЄС» з відповідями

Згідно зі статтею 288 ДФЄС рекомендації та висновки:

1. AОбов'язкові для всіх держав-членів
2. BСтають обов'язковими через п'ять років
3. CНе мають обов'язкової сили
4. DЗобов'язують лише Комісію

Стаття 107 ДФЄС загалом забороняє:

1. AДержавну допомогу, що спотворює конкуренцію і впливає на торгівлю між державами-членами
2. BДискримінацію працівників і надавачів послуг з інших держав-членів
3. CМита на імпорт з інших держав-членів
4. DУгоди між компаніями про фіксацію цін

Яка стаття ДЄС дозволяє державі-члену вийти з ЄС?

1. AСтаття 50
2. BСтаття 267
3. CСтаття 7
4. DСтаття 48

У справі Internationale Handelsgesellschaft (1970) вирішено, що на чинність акта Співтовариства:

1. AПотрібне схвалення на національному референдумі
2. BНе можуть впливати твердження, що він порушує національні конституційні права
3. CМоже перевіряти будь-який національний суд, що має сумніви
4. DВпливає його сумісність з основоположними правами в конституції кожної держави

Стаття 352 ДФЄС (застереження про гнучкість) дозволяє ЄС діяти, коли договори не передбачили необхідних повноважень, але вимагає:

1. AРеферендуму в кожній державі-члені
2. BЛише простої більшості в Парламенті
3. CКваліфікованої більшості в Раді та згоди Європейського парламенту
4. DОдностайності в Раді та згоди Європейського парламенту

Справа Francovich (1991) встановила, що:

1. AДержави-члени можуть бути зобов'язані відшкодувати шкоду за нетранспонування директиви
2. BОсоби можуть безпосередньо застосовувати нетранспоновані директиви щодо приватних роботодавців
3. CКомісія може скасовувати національні закони
4. DДирективи мають горизонтальну пряму дію

У справі Factortame Суд ЄС вирішив, що національні суди мають:

1. AЗастосовувати національні закони, доки сам національний парламент не скасує будь-яку норму, що суперечить праву ЄС
2. BМати змогу застосувати тимчасові заходи, не застосовуючи національну норму, яка може порушувати право ЄС
3. CСпершу чекати, доки парламент змінить закон
4. DПередати справу до Європейського суду з прав людини

Практика щодо громадянства ЄС (Zambrano) встановила, що батько чи мати з третьої країни дитини — громадянина ЄС може мати право на проживання, коли:

1. AБатько чи мати сплачують збір за проживання
2. BВідмова позбавила б дитину реального користування суттю прав громадянина Союзу
3. CБатько чи мати законно проживали в державі-члені дитини щонайменше п'ять років до подання заяви на проживання
4. DДитині понад 18 років