Робочий аркуш «Методи досліджень у психології» з відповідями

В експерименті змінну, яку дослідник навмисно змінює, називають:

1. AЗмішувальною змінною
2. BЗалежною змінною
3. CСторонньою змінною
4. DНезалежною змінною

Чому кореляцію не слід вважати доказом причинності?

1. AЗв'язок може пояснювати третя змінна або зворотна причинність
2. BКореляції можуть бути лише негативними
3. CКореляції ніколи не бувають статистично значущими
4. DКоефіцієнти кореляції завжди надто слабкі, щоб свідчити про будь-який справжній зв'язок

У дослідницькій етиці дебрифінг означає:

1. AОплату учасникам за витрачений час
2. BОтримання поінформованої згоди учасників до початку дослідження та пояснення процедури
3. CВидалення імен із даних
4. DПояснення учасникам справжніх цілей дослідження після їхньої участі

Екологічна валідність означає:

1. AЧи передбачає тест майбутню поведінку
2. BНаскільки результати узагальнюються на реальні життєві ситуації
3. CЧи виглядає тест так, ніби вимірює потрібне
4. DНаскільки тест узгоджений у часі

Дослідник вивчає вплив статі на бали за тестом пам'яті. Чому це квазіексперимент, а не справжній експеримент?

1. AЗЗ не вимірюють
2. BДослідження відбувається в лабораторії
3. CНЗ — наперед наявна характеристика, тож учасників не можна випадково розподілити за нею
4. DЄ лише дві умови, а справжній експеримент потребує щонайменше трьох рівнів НЗ

Значення p = 0,03 означає:

1. AРезультат відтвориться в 97% випадків
2. BЕфект великий
3. CЯкби нульова гіпотеза була правдивою, такі екстремальні дані траплялися б приблизно в 3% випадків
4. DЗ огляду на спостережувані дані, нульова гіпотеза правдива лише з імовірністю 3%

Двоє спостерігачів фіксують агресивні дії на ігровому майданчику, і їхні підрахунки корелюють на рівні r = 0,45. Що має зробити дослідник?

1. AПерейти до односторонньої гіпотези
2. BПрийняти дані, бо будь-якої позитивної кореляції достатньо
3. CВикористовувати лише більший із двох підрахунків
4. DУточнити категорії поведінки, навчити спостерігачів і знову перевірити узгодженість

Проаналізувавши дані, дослідник пише вступ так, ніби несподіваний результат передбачав від самого початку. Це називають:

1. AДебрифінгом
2. BHARKing (висування гіпотез після того, як результати відомі)
3. CОпераціоналізацією
4. DКонтрбалансуванням