Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 8 ΩIR1​R3​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAR4​15 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 30 VR1 = 8 ΩR2 = 15 ΩR3 = 3 ΩR4 = 15 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 25 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​36 VR2​10 ΩAR4​20 ΩBR6​10 Ω

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 36 VR1 = 12 ΩR2 = 10 ΩR3 = 25 ΩR4 = 20 ΩR5 = 2 ΩR6 = 10 Ω
Req = Ω
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​20 Ω+−V1​15 VR2​4 Ω−+V2​30 VR3​5 Ω+−V3​12 VI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 15 VR1 = 20 ΩV2 = 30 VR2 = 4 ΩV3 = 12 VR3 = 5 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 2 ΩIR2​R4​ = 30 Ω+−V1​15 VR3​2 ΩAR5​10 ΩBIs​1,5 A−+V2​10 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 15 VIs = 1,5 AV2 = 10 VR1 = 6 ΩR2 = 2 ΩR3 = 2 ΩR4 = 30 ΩR5 = 10 Ω
IR2 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 6 ΩR2​ = 15 ΩIR2​+−V1​18 VR3​4 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 18 VV2 = 10 VR1 = 6 ΩR2 = 15 ΩR3 = 4 Ω
IR2 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 30 ΩR2​ = 2 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​12 VR4​10 ΩAR5​2 Ω+−VR5​B+−V2​6 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR5 на R5 з указаною полярністю.

V1 = 12 VV2 = 6 VR1 = 30 ΩR2 = 2 ΩR3 = 10 ΩR4 = 10 ΩR5 = 2 Ω
VR5 = V
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​18 VR2​15 Ω+−VR2​AR4​10 ΩBIs​1 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 18 VIs = 1 AR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 2 ΩR4 = 10 Ω
VR2 = V
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 ΩIR4​+−V1​5 VR3​25 ΩAIs​5 AB−+V2​15 V

За методом накладання знайдіть потужність PR4, яку споживає R4.

V1 = 5 VIs = 5 AV2 = 15 VR1 = 20 ΩR2 = 4 ΩR3 = 25 ΩR4 = 25 Ω
PR4 = W
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​24 VR2​2 ΩARL​15 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 15 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 24 VR1 = 4 ΩR2 = 2 ΩR3 = 20 ΩRL = 15 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAIs​2 ABRL​5 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 5 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 10 VIs = 2 AR1 = 2 ΩR2 = 10 ΩR3 = 2 ΩRL = 5 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 22 kΩR1​ = 10 kΩVin​ = −0,9 V

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = −0,9 VR1 = 10 kΩRf = 22 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​R2​ = 4,7 kΩV1​ = 0,8 VR1​ = 22 kΩV2​ = 1,3 VR3​ = 2 kΩR4​ = 10 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 0,8 VV2 = 1,3 VR1 = 22 kΩR2 = 4,7 kΩR3 = 2 kΩR4 = 10 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​20 Vt = 0R = 10 ΩL33 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 5 ms.

Vs = 20 VR = 10 ΩL = 33 mHt = 5 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​5 Vt = 0R = 1 kΩC?+−vC​

Таймер при t = 0 починає заряджати незаряджений конденсатор через резистор від джерела 5 V. Він має спрацювати, коли напруга на конденсаторі досягне 2,5 V, рівно через 50 ms після старту. При R = 1 kΩ знайдіть потрібну ємність C.

Vs = 5 VVth = 2,5 VT = 50 msR = 1 kΩ
C = µF

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,854 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 8 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAR4​15 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 3 + 15 = 18 Ω
R2 ∥ 18 = 15·18/(15+18) = 8,182 Ω
Req = R1 + 8,182 = 8 + 8,182 = 16,18 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 30/16,18 = 1,854 A

Відповідь

IR1 = 1,854 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 19,65 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 25 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​36 VR2​10 ΩAR4​20 ΩBR6​10 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 2 + 10 = 12 Ω
R4 ∥ 12 = 7,5 Ω
R3 + 7,5 = 32,5 Ω
R2 ∥ 32,5 = 7,647 Ω
Req = R1 + 7,647 = 12 + 7,647 = 19,65 Ω

Відповідь

Req = 19,65 Ω
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = 4,14 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 15)/20 + (VA − (−30))/4 + (VA − 12)/5 = 0

Знайдіть VA

VA = (15/20 + (−30)/4 + 12/5) / (1/20 + 1/4 + 1/5) = −4,35/0,5 = −8,7 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (12 − VA)/R3 = (12 − (−8,7))/5 = 4,14 A

Відповідь

I3 = 4,14 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR2 = −0,4545 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 6 ΩR2​ = 2 ΩR4​ = 30 Ω+−V1​15 VR3​2 ΩAR5​10 ΩBIs​1,5 A−+V2​10 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 15 V, V2 = −10 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/2 + (VA − 15)/6 + (VA − VB)/2 = 0
1,167·VA − 0,5·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/10 + (VB − VA)/2 + (VB − (−10))/30 = 1,5
−0,5·VA + 0,6333·VB = 1,167

Розв’яжіть

Δ = (1,167)(0,6333) − (−0,5)(−0,5) = 0,4889
VA = Δ1/Δ = 2,167/0,4889 = 4,432 V
VB = Δ2/Δ = 2,611/0,4889 = 5,341 V

Відповідь

IR2 = (VA − VB)/R2 = (4,432 − 5,341)/2 = −0,4545 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR2 = −0,1609 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 15 Ω+−V1​18 VR3​4 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
6·I1 + 4(I1 − I2) = 18
10·I1 − 4·I2 = 18

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
15·I2 + 4(I2 − I1) = (−10)
−4·I1 + 19·I2 = −10

Розв’яжіть

Δ = (10)(19) − (−4)(−4) = 174
I1 = Δ1/Δ = 302/174 = 1,736 A
I2 = Δ2/Δ = −28/174 = −0,1609 A

Відповідь

IR2 = I2 = −0,1609 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR5 = 1,299 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 30 ΩR2​ = 2 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​12 VR4​10 ΩAR5​2 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
30·I1 + 10(I1 − I2) = 12
40·I1 − 10·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
2·I2 + 10(I2 − I1) + 2(I2 − I3) = 0
−10·I1 + 14·I2 − 2·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
10·I3 + 2(I3 − I2) = (−6)
−2·I2 + 12·I3 = −6

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 5360
I1 = Δ1/Δ = 1848/5360 = 0,3448 A
I2 = Δ2/Δ = 960/5360 = 0,1791 A
I3 = Δ3/Δ = −2520/5360 = −0,4701 A

Відповідь

IR5 = I2 − I3 = 0,6493 A
VR5 = IR5·R5 = 0,6493·2 = 1,299 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: VR2 = 12,67 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 5 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​18 VR2​15 ΩAR4​10 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 2+10 = 12 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 15·12/(15+12) = 6,667 Ω
VA = 18·6,667/(5+6,667) = 10,29 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 10,29·10/12 = 8,571 V
VR2′ = VA − 0 = 10,29 − 0 = 10,29 V
R1​ = 5 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​15 ΩAR4​10 ΩBIs​1 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 10 ∥ 5,75 = 3,651 Ω
VB = Is·Req = 1·3,651 = 3,651 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 3,651·3,75/5,75 = 2,381 V
VR2″ = VA − 0 = 2,381 − 0 = 2,381 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″
VR2 = 10,29 + 2,381 = 12,67 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

8.Метод накладання

Відповідь: PR4 = 135,4 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​5 VR3​25 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 25 ∥ 29 = 13,43 Ω
VA = 5·13,43/(20+13,43) = 2,008 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 2,008·25/29 = 1,731 V
IR4′ = (VB − V2)/R4 = (1,731 − 0)/25 = 0,06925 A
R1​ = 20 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 ΩКЗR3​25 ΩAIs​5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 11,11 Ω, тож лівий шлях — R2+11,11 = 15,11 Ω
Req = R4 ∥ 15,11 = 9,418 Ω
VB = Is·Req = 5·9,418 = 47,09 V
VA = VB·11,11/15,11 = 34,63 V
IR4″ = (VB − V2)/R4 = (47,09 − 0)/25 = 1,884 A
R1​ = 20 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 ΩКЗR3​25 ΩAОБРИВB−+V2​15 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 20·25/(20+25) = 11,11 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−15)·15,11/40,11 = −5,651 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −5,651·11,11/15,11 = −4,155 V
IR4‴ = (VB − V2)/R4 = (−5,651 − −15)/25 = 0,374 A

Додайте внески струму

IR4 = IR4′ + IR4″ + IR4‴ = 0,06925 + 1,884 + 0,374 = 2,327 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR4 = IR4²·R4 = 2,327²·25 = 135,4 W

Відповідь

PR4 = 135,4 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 92,32 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,2202 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 4 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​2 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 4·2/(4+2) = 1,333 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,333 + 20 = 21,33 Ω
R1​ = 4 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​24 VR2​2 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 24·2/(4+2) = 8 V
Rth​ = 21,33 Ω+−Vth​8 VRL​15 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 8/(21,33 + 15) = 0,2202 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 16,34 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​10 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·10/(2+10) = 1,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,667 + 2 = 3,667 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAIs​2 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 8,333 + 2·1,667 = 11,67 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 11,67 + 2·2 = 15,67 V
Rth​ = 3,667 Ω+−Vth​15,67 VRL​5 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 15,67/(3,667 + 5) = 1,808 A
PL = IL²·RL = 1,808²·5 = 16,34 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −2,88 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Інвертувальний вхід повторює вхід

V₋ = V₊ = −0,9 V
I = V₋/R1 = −0,9/10 = −0,09 mA

Вихідна напруга

Струм через R₁ тече й через Rf.

Vout = V₋ + I·Rf = −0,9 + (−0,09)·22 = −2,88 V

Відповідь

Vout = −2,88 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 1,144 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на вході +

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 1,3·10/(2 + 10) = 1,083 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

Vout = −(4,7/22)·0,8 + (1 + 4,7/22)·1,083 = −0,1709 + 1,315 = 1,144 V

Відповідь

Vout = 1,144 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 1,56 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 33 mH / 10 Ω = 3,3 ms
i(∞) = Vs/R = 20/10 = 2 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e−t/τ) = 2·(1 − e−5/3,3) = 1,56 A

Відповідь

i = 1,56 A
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: C = 72,13 µF

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Потрібна стала часу

2,5 = 5·(1 − e−50/τ) → τ = 50/ln(5/(5 − 2,5))
τ = 50/0,6931 = 72,13 ms

Ємність

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

C = τ/R = 72,13/1 = 72,13 µF

Відповідь

C = 72,13 µF

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1