Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I1 у вітці 1, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.
Лінійне резистивне коло містить одне джерело напруги Vs і одне джерело струму Is. Струм I через резистор навантаження виміряли двічі: при Vs = 4 V і Is = 2 mA I = 1,2 mA; при Vs = 20 V і Is = 1 mA I = 9,6 mA. Знайдіть струм навантаження I при Vs = 5 V і Is = 1 mA.
4 V, 2 mA → 1,2 mA20 V, 1 mA → 9,6 mAVs = 5 V, Is = 1 mA
I = mA
8.Метод накладанняСкладна
Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.
До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть енергію W, накопичену в котушці при t = 25 ms, у mJ.
Vs = 20 VR = 5 ΩL = 47 mHt = 25 ms
W = mJ
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 30 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 200 ms.
Vs = 15 VR = 6,8 kΩC = 47 µFvC(0) = 30 Vt = 200 ms
vC = V
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR2 = 1,154 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 15 + 10 = 25 Ω
R2 ∥ 25 = 10·25/(10+25) = 7,143 Ω
Req = R1 + 7,143 = 4 + 7,143 = 11,14 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 18/11,14 = 1,615 A
Струм через R₂
Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.
VA = V1 − IR1·R1 = 18 − 1,615·4 = 11,54 V
IR2 = VA/R2 = 11,54/10 = 1,154 A
Відповідь
IR2 = 1,154 A
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR1 = 0,4356 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 4 + 6 = 10 Ω
R4 ∥ 10 = 5 Ω
R3 + 5 = 17 Ω
R2 ∥ 17 = 4,435 Ω
Req = R1 + 4,435 = 30 + 4,435 = 34,43 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 15/34,43 = 0,4356 A
Відповідь
IR1 = 0,4356 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: I1 = 1,046 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
ЗСК для вузла A
Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.
(VA − 12)/20 + (VA − 15)/12 + (VA − (−15))/2 = 0
Знайдіть VA
VA = (12/20 + 15/12 + (−15)/2) / (1/20 + 1/12 + 1/2) = −5,65/0,6333 = −8,921 V
Струм гілки
Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.
I1 = (12 − VA)/R1 = (12 − (−8,921))/20 = 1,046 A
Відповідь
I1 = 1,046 A
Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.
4.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: IR4 = −6,446 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 30 V, V2 = 30 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/5 + (VA − 30)/6 + (VA − VB)/5 = 0
0,5667·VA − 0,2·VB = 5
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/2 + (VB − VA)/5 + (VB − 30)/3 = (−1,5)
−0,2·VA + 1,033·VB = 8,5
Розв’яжіть
Δ = (0,5667)(1,033) − (−0,2)(−0,2) = 0,5456
VA = Δ1/Δ = 6,867/0,5456 = 12,59 V
VB = Δ2/Δ = 5,817/0,5456 = 10,66 V
Відповідь
IR4 = (VB − V2)/R4 = (10,66 − 30)/3 = −6,446 A
5.Метод контурних струмів
Відповідь: I1 = 0,36 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 15(I1 − I2) = 12
20·I1 − 15·I2 = 12
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
15·I2 + 15(I2 − I1) = (−15)
−15·I1 + 30·I2 = −15
Розв’яжіть
Δ = (20)(30) − (−15)(−15) = 375
I1 = Δ1/Δ = 135/375 = 0,36 A
I2 = Δ2/Δ = −120/375 = −0,32 A
Відповідь
I1 = 0,36 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
6.Метод контурних струмів
Відповідь: VR4 = 4,625 V
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
3·I1 + 25(I1 − I2) = 5
28·I1 − 25·I2 = 5
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 25(I2 − I1) + 20(I2 − I3) = 0
−25·I1 + 57·I2 − 20·I3 = 0
ЗНК для контуру 3
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
2·I3 + 20(I3 − I2) = (−6)
−20·I2 + 22·I3 = −6
Розв’яжіть
Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 10162
I1 = Δ1/Δ = 1270/10162 = 0,125 A
I2 = Δ2/Δ = −610/10162 = −0,06003 A
I3 = Δ3/Δ = −3326/10162 = −0,3273 A
Відповідь
IR4 = I1 − I2 = 0,185 A
VR4 = IR4·R4 = 0,185·25 = 4,625 V
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
7.Метод накладання
Відповідь: I = 2,1 mA
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Запишіть відгук як суму внесків
Кожен внесок пропорційний своєму джерелу з коефіцієнтом, що залежить лише від резисторів.
I = k₁·Vs + k₂·Is
4·k₁ + 2·k₂ = 1,2
20·k₁ + 1·k₂ = 9,6
Знайдіть коефіцієнти
Δ = (4)(1) − (2)(20) = −36
k₁ = Δ1/Δ = −18/−36 = 0,5
k₂ = Δ2/Δ = 14,4/−36 = −0,4
k₁ = 0,5 mA/V, k₂ = −0,4
Обчисліть новий струм
I = 0,5·5 + (−0,4)·1 = 2,1 mA
Відповідь
I = 2,1 mA
8.Метод накладання
Відповідь: VR2 = −14,79 V
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.
R3 ∥ (R2+R4) = 4 ∥ 19 = 3,304 Ω
VA = 15·3,304/(15+3,304) = 2,708 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 2,708·4/19 = 0,5701 V
VR2′ = VA − VB = 2,708 − 0,5701 = 2,138 V
Випадок 2 · діє лише Is
Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.
R1 ∥ R3 = 3,158 Ω, тож лівий шлях — R2+3,158 = 18,16 Ω
Req = R4 ∥ 18,16 = 3,278 Ω
VB = Is·Req = 5·3,278 = 16,39 V
VA = VB·3,158/18,16 = 2,85 V
VR2″ = VA − VB = 2,85 − 16,39 = −13,54 V
Випадок 3 · діє лише V2
V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.
R1 ∥ R3 = 15·4/(15+4) = 3,158 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 5·18,16/22,16 = 4,097 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 4,097·3,158/18,16 = 0,7126 V
VR2‴ = VA − VB = 0,7126 − 4,097 = −3,385 V
Додайте складові
VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = 2,138 + (−13,54) + (−3,385) = −14,79 V
Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.
9.Тевенен і Нортон
Відповідь: IL = 0,07803 A
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 20·6/(20+6) = 4,615 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,615 + 2 = 6,615 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.
Vth = V1·R2/(R1+R2) = 9·6/(20+6) = 2,077 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 2,077/(6,615 + 20) = 0,07803 A
10.Тевенен і Нортон
Відповідь: PL = 11,24 W
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 12·4/(12+4) = 3 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3 + 25 = 28 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,5 + 1·3 = 10,5 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 10,5 + 1·25 = 35,5 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 35,5/(28 + 30) = 0,6121 A
PL = IL²·RL = 0,6121²·30 = 11,24 W
11.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Vout = −0,9383 V
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу і кінцевий струм
Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.
τ = L/R = 47 mH / 5 Ω = 9,4 ms
i(∞) = Vs/R = 20/5 = 4 A
Струм у заданий момент
i(t) = 4·(1 − e−25/9,4) = 3,72 A
Накопичена енергія
W = ½·L·i² = ½·47·3,72² = 325,2 mJ
Відповідь
W = 325,2 mJ
14.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: vC = 23,02 V
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Початкове значення, кінцеве значення, стала часу
Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.