Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩIR2​AR4​10 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 18 VR1 = 4 ΩR2 = 10 ΩR3 = 15 ΩR4 = 10 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 30 ΩIR1​R3​ = 12 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​6 ΩAR4​10 ΩBR6​6 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 15 VR1 = 30 ΩR2 = 6 ΩR3 = 12 ΩR4 = 10 ΩR5 = 4 ΩR6 = 6 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​20 Ω+−V1​12 VI1​R2​12 Ω+−V2​15 VR3​2 Ω−+V3​15 VA

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I1 у вітці 1, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 12 VR1 = 20 ΩV2 = 15 VR2 = 12 ΩV3 = 15 VR3 = 2 Ω
I1 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 5 ΩR4​ = 3 ΩIR4​+−V1​30 VR3​5 ΩAR5​2 ΩBIs​1,5 A+−V2​30 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 30 VIs = 1,5 AV2 = 30 VR1 = 6 ΩR2 = 5 ΩR3 = 5 ΩR4 = 3 ΩR5 = 2 Ω
IR4 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 5 ΩR2​ = 15 Ω+−V1​12 VR3​15 ΩA+−V2​15 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I1 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 12 VV2 = 15 VR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 15 Ω
I1 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 3 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​5 VR4​25 Ω+−VR4​AR5​20 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR4 на R4 з указаною полярністю.

V1 = 5 VV2 = 6 VR1 = 3 ΩR2 = 12 ΩR3 = 2 ΩR4 = 25 ΩR5 = 20 Ω
VR4 = V
7.Метод накладанняСередня
лінійне колоVs​Is​IRL​

Лінійне резистивне коло містить одне джерело напруги Vs і одне джерело струму Is. Струм I через резистор навантаження виміряли двічі: при Vs = 4 V і Is = 2 mA I = 1,2 mA; при Vs = 20 V і Is = 1 mA I = 9,6 mA. Знайдіть струм навантаження I при Vs = 5 V і Is = 1 mA.

4 V, 2 mA → 1,2 mA20 V, 1 mA → 9,6 mAVs = 5 V, Is = 1 mA
I = mA
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 Ω+−VR2​R4​ = 4 Ω+−V1​15 VR3​4 ΩAIs​5 AB+−V2​5 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 15 VIs = 5 AV2 = 5 VR1 = 15 ΩR2 = 15 ΩR3 = 4 ΩR4 = 4 Ω
VR2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩARL​20 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 20 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 9 VR1 = 20 ΩR2 = 6 ΩR3 = 2 ΩRL = 20 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​30 VR2​4 ΩAIs​1 ABRL​30 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 30 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 30 VIs = 1 AR1 = 12 ΩR2 = 4 ΩR3 = 25 ΩRL = 30 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 10 kΩR1​ = 4,7 kΩVin​ = −0,3 V

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = −0,3 VR1 = 4,7 kΩRf = 10 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​R2​ = 10 kΩV1​ = 1,7 VR1​ = 22 kΩV2​ = 1,3 VR3​ = 2 kΩR4​ = 4,7 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 1,7 VV2 = 1,3 VR1 = 22 kΩR2 = 10 kΩR3 = 2 kΩR4 = 4,7 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​20 Vt = 0R = 5 ΩL47 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть енергію W, накопичену в котушці при t = 25 ms, у mJ.

Vs = 20 VR = 5 ΩL = 47 mHt = 25 ms
W = mJ
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​15 Vt = 0R = 6,8 kΩC47 µF+−vC​vC​(0) = 30 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 30 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 200 ms.

Vs = 15 VR = 6,8 kΩC = 47 µFvC(0) = 30 Vt = 200 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,154 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 4 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​10 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 15 + 10 = 25 Ω
R2 ∥ 25 = 10·25/(10+25) = 7,143 Ω
Req = R1 + 7,143 = 4 + 7,143 = 11,14 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/11,14 = 1,615 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 18 − 1,615·4 = 11,54 V
IR2 = VA/R2 = 11,54/10 = 1,154 A

Відповідь

IR2 = 1,154 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,4356 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 30 ΩR3​ = 12 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​6 ΩAR4​10 ΩBR6​6 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 4 + 6 = 10 Ω
R4 ∥ 10 = 5 Ω
R3 + 5 = 17 Ω
R2 ∥ 17 = 4,435 Ω
Req = R1 + 4,435 = 30 + 4,435 = 34,43 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/34,43 = 0,4356 A

Відповідь

IR1 = 0,4356 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I1 = 1,046 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 12)/20 + (VA − 15)/12 + (VA − (−15))/2 = 0

Знайдіть VA

VA = (12/20 + 15/12 + (−15)/2) / (1/20 + 1/12 + 1/2) = −5,65/0,6333 = −8,921 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I1 = (12 − VA)/R1 = (12 − (−8,921))/20 = 1,046 A

Відповідь

I1 = 1,046 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR4 = −6,446 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 6 ΩR2​ = 5 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​30 VR3​5 ΩAR5​2 ΩBIs​1,5 A+−V2​30 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 30 V, V2 = 30 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/5 + (VA − 30)/6 + (VA − VB)/5 = 0
0,5667·VA − 0,2·VB = 5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/2 + (VB − VA)/5 + (VB − 30)/3 = (−1,5)
−0,2·VA + 1,033·VB = 8,5

Розв’яжіть

Δ = (0,5667)(1,033) − (−0,2)(−0,2) = 0,5456
VA = Δ1/Δ = 6,867/0,5456 = 12,59 V
VB = Δ2/Δ = 5,817/0,5456 = 10,66 V

Відповідь

IR4 = (VB − V2)/R4 = (10,66 − 30)/3 = −6,446 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I1 = 0,36 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 5 ΩR2​ = 15 Ω+−V1​12 VR3​15 ΩA+−V2​15 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 15(I1 − I2) = 12
20·I1 − 15·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
15·I2 + 15(I2 − I1) = (−15)
−15·I1 + 30·I2 = −15

Розв’яжіть

Δ = (20)(30) − (−15)(−15) = 375
I1 = Δ1/Δ = 135/375 = 0,36 A
I2 = Δ2/Δ = −120/375 = −0,32 A

Відповідь

I1 = 0,36 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR4 = 4,625 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 3 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​5 VR4​25 ΩAR5​20 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
3·I1 + 25(I1 − I2) = 5
28·I1 − 25·I2 = 5

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 25(I2 − I1) + 20(I2 − I3) = 0
−25·I1 + 57·I2 − 20·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
2·I3 + 20(I3 − I2) = (−6)
−20·I2 + 22·I3 = −6

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 10162
I1 = Δ1/Δ = 1270/10162 = 0,125 A
I2 = Δ2/Δ = −610/10162 = −0,06003 A
I3 = Δ3/Δ = −3326/10162 = −0,3273 A

Відповідь

IR4 = I1 − I2 = 0,185 A
VR4 = IR4·R4 = 0,185·25 = 4,625 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I = 2,1 mA

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Запишіть відгук як суму внесків

Кожен внесок пропорційний своєму джерелу з коефіцієнтом, що залежить лише від резисторів.

I = k₁·Vs + k₂·Is
4·k₁ + 2·k₂ = 1,2
20·k₁ + 1·k₂ = 9,6

Знайдіть коефіцієнти

Δ = (4)(1) − (2)(20) = −36
k₁ = Δ1/Δ = −18/−36 = 0,5
k₂ = Δ2/Δ = 14,4/−36 = −0,4
k₁ = 0,5 mA/V, k₂ = −0,4

Обчисліть новий струм

I = 0,5·5 + (−0,4)·1 = 2,1 mA

Відповідь

I = 2,1 mA
8.Метод накладання

Відповідь: VR2 = −14,79 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 4 Ω+−V1​15 VR3​4 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 4 ∥ 19 = 3,304 Ω
VA = 15·3,304/(15+3,304) = 2,708 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 2,708·4/19 = 0,5701 V
VR2′ = VA − VB = 2,708 − 0,5701 = 2,138 V
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​4 ΩAIs​5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 3,158 Ω, тож лівий шлях — R2+3,158 = 18,16 Ω
Req = R4 ∥ 18,16 = 3,278 Ω
VB = Is·Req = 5·3,278 = 16,39 V
VA = VB·3,158/18,16 = 2,85 V
VR2″ = VA − VB = 2,85 − 16,39 = −13,54 V
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​4 ΩAОБРИВB+−V2​5 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 15·4/(15+4) = 3,158 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 5·18,16/22,16 = 4,097 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 4,097·3,158/18,16 = 0,7126 V
VR2‴ = VA − VB = 0,7126 − 4,097 = −3,385 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = 2,138 + (−13,54) + (−3,385) = −14,79 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,07803 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 20 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​6 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 20·6/(20+6) = 4,615 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,615 + 2 = 6,615 Ω
R1​ = 20 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 9·6/(20+6) = 2,077 V
Rth​ = 6,615 Ω+−Vth​2,077 VRL​20 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 2,077/(6,615 + 20) = 0,07803 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 11,24 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 12 ΩR3​ = 25 ΩКЗR2​4 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 12·4/(12+4) = 3 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3 + 25 = 28 Ω
R1​ = 12 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​30 VR2​4 ΩAIs​1 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,5 + 1·3 = 10,5 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 10,5 + 1·25 = 35,5 V
Rth​ = 28 Ω+−Vth​35,5 VRL​30 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 35,5/(28 + 30) = 0,6121 A
PL = IL²·RL = 0,6121²·30 = 11,24 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −0,9383 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Інвертувальний вхід повторює вхід

V₋ = V₊ = −0,3 V
I = V₋/R1 = −0,3/4,7 = −0,06383 mA

Вихідна напруга

Струм через R₁ тече й через Rf.

Vout = V₋ + I·Rf = −0,3 + (−0,06383)·10 = −0,9383 V

Відповідь

Vout = −0,9383 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 0,5537 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на вході +

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 1,3·4,7/(2 + 4,7) = 0,9119 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

Vout = −(10/22)·1,7 + (1 + 10/22)·0,9119 = −0,7727 + 1,326 = 0,5537 V

Відповідь

Vout = 0,5537 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: W = 325,2 mJ

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 47 mH / 5 Ω = 9,4 ms
i(∞) = Vs/R = 20/5 = 4 A

Струм у заданий момент

i(t) = 4·(1 − e−25/9,4) = 3,72 A

Накопичена енергія

W = ½·L·i² = ½·47·3,72² = 325,2 mJ

Відповідь

W = 325,2 mJ
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 23,02 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 30 V, vC(∞) = Vs = 15 V
τ = R·C = 6,8 kΩ · 47 µF = 319,6 ms
vC(t) = 15 + (30 − 15)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(200) = 15 + (15)·e−200/319,6 = 23,02 V

Відповідь

vC = 23,02 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1