Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 6 ΩIR1​R3​ = 4 Ω+−V1​24 VR2​10 ΩAR4​15 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 24 VR1 = 6 ΩR2 = 10 ΩR3 = 4 ΩR4 = 15 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​30 VR2​10 ΩIR2​AR4​15 ΩBR6​10 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 30 VR1 = 5 ΩR2 = 10 ΩR3 = 6 ΩR4 = 15 ΩR5 = 2 ΩR6 = 10 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 15 ΩIR1​R3​ = 12 Ω+−V1​30 VR2​12 ΩAR4​12 ΩBIs​2 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 30 VIs = 2 AR1 = 15 ΩR2 = 12 ΩR3 = 12 ΩR4 = 12 Ω
IR1 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 2 ΩR2​ = 20 ΩR4​ = 12 Ω+−V1​36 VR3​30 ΩAR5​3 ΩBIs​3 A+−V2​15 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 36 VIs = 3 AV2 = 15 VR1 = 2 ΩR2 = 20 ΩR3 = 30 ΩR4 = 12 ΩR5 = 3 Ω
VB = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 4 ΩR2​ = 8 Ω+−VR2​+−V1​12 VR3​4 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 12 VV2 = 18 VR1 = 4 ΩR2 = 8 ΩR3 = 4 Ω
VR2 = V
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 8 ΩR2​ = 12 ΩIR2​R3​ = 3 Ω+−V1​5 VR4​12 ΩAR5​4 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 5 VV2 = 10 VR1 = 8 ΩR2 = 12 ΩR3 = 3 ΩR4 = 12 ΩR5 = 4 Ω
IR2 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 15 ΩIR3​+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​8 ΩBIs​?

Знайдіть значення джерела струму Is (напрямок як на схемі), за якого струм IR3 через R3 дорівнює нулю.

V1 = 9 VR1 = 4 ΩR2 = 8 ΩR3 = 15 ΩR4 = 8 Ω
Is = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 5 ΩR2​ = 4 ΩIR2​R4​ = 25 Ω+−V1​15 VR3​5 ΩAIs​6 AB−+V2​24 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 15 VIs = 6 AV2 = 24 VR1 = 5 ΩR2 = 4 ΩR3 = 5 ΩR4 = 25 Ω
IR2 = A
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​12 VR2​2 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 12 VR1 = 20 ΩR2 = 2 ΩR3 = 4 Ω
Vth = V
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​10 VR2​15 ΩAIs​2 ABRL​10 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 10 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 10 VIs = 2 AR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 8 ΩRL = 10 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 10 kΩR1​ = 2 kΩVin​

ОП ідеальний і живиться від ±15 V; його вихід насичується на рівні ±13 V. На неінвертувальний підсилювач подається синусоїдальний сигнал. Знайдіть найбільшу амплітуду вхідного сигналу Vin,max (пікове значення), за якої вихідний сигнал не обмежується.

R1 = 2 kΩRf = 10 kΩVsat = ±13 V
Vin,max = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
Vin​V1​Vout​каскад 1: інвертувальнийR1​ = 4,7 kΩRf1​ = 22 kΩкаскад 2: неінвертувальнийR2​ = 4,7 kΩRf2​ = 1 kΩ

Два каскади на ідеальних ОП увімкнено послідовно: інвертувальний підсилювач (R1, Rf1), за ним неінвертувальний (R2 на землю, Rf2 у колі зворотного зв’язку). Обидва живляться від ±15 V. Знайдіть загальний коефіцієнт підсилення за напругою Av = Vout/Vin.

R1 = 4,7 kΩRf1 = 22 kΩR2 = 4,7 kΩRf2 = 1 kΩ
Av =
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​5 Vt = 0R = 33 ΩL100 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 50% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 5 VR = 33 ΩL = 100 mH
t = ms
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​15 Vt = 0R = 10 kΩC68 µF+−vC​vC​(0) = 3 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 3 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 9 V? Знайдіть t.

Vs = 15 VR = 10 kΩC = 68 µFvC(0) = 3 V
t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,912 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 6 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​24 VR2​10 ΩAR4​15 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 4 + 15 = 19 Ω
R2 ∥ 19 = 10·19/(10+19) = 6,552 Ω
Req = R1 + 6,552 = 6 + 6,552 = 12,55 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 24/12,55 = 1,912 A

Відповідь

IR1 = 1,912 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,583 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​30 VR2​10 ΩAR4​15 ΩBR6​10 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 2 + 10 = 12 Ω
R4 ∥ 12 = 6,667 Ω
R3 + 6,667 = 12,67 Ω
R2 ∥ 12,67 = 5,588 Ω
Req = R1 + 5,588 = 5 + 5,588 = 10,59 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 30/10,59 = 2,833 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 30 − 2,833·5 = 15,83 V
IR2 = VA/R2 = 15,83/10 = 1,583 A

Відповідь

IR2 = 1,583 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 1,652 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 15 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​30 VR2​12 ΩAR4​12 ΩBIs​2 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 30 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/12 + (VA − 30)/15 + (VA − VB)/12 = 0
0,2333·VA − 0,08333·VB = 2

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/12 + (VB − VA)/12 = (−2)
−0,08333·VA + 0,1667·VB = −2

Розв’яжіть

Δ = (0,2333)(0,1667) − (−0,08333)(−0,08333) = 0,03194
VA = Δ1/Δ = 0,1667/0,03194 = 5,217 V
VB = Δ2/Δ = −0,3/0,03194 = −9,391 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (30 − 5,217)/15 = 1,652 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = 12,53 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 2 ΩR2​ = 20 ΩR4​ = 12 Ω+−V1​36 VR3​30 ΩAR5​3 ΩBIs​3 A+−V2​15 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 36 V, V2 = 15 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/30 + (VA − 36)/2 + (VA − VB)/20 = 0
0,5833·VA − 0,05·VB = 18

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/3 + (VB − VA)/20 + (VB − 15)/12 = 3
−0,05·VA + 0,4667·VB = 4,25

Розв’яжіть

Δ = (0,5833)(0,4667) − (−0,05)(−0,05) = 0,2697
VA = Δ1/Δ = 8,612/0,2697 = 31,93 V
VB = Δ2/Δ = 3,379/0,2697 = 12,53 V

Відповідь

VB = 12,53 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: VR2 = −9,6 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 8 Ω+−V1​12 VR3​4 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
4·I1 + 4(I1 − I2) = 12
8·I1 − 4·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
8·I2 + 4(I2 − I1) = (−18)
−4·I1 + 12·I2 = −18

Розв’яжіть

Δ = (8)(12) − (−4)(−4) = 80
I1 = Δ1/Δ = 72/80 = 0,9 A
I2 = Δ2/Δ = −96/80 = −1,2 A

Відповідь

IR2 = I2 = −1,2 A
VR2 = IR2·R2 = −1,2·8 = −9,6 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: IR2 = −0,1466 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 8 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​5 VR4​12 ΩAR5​4 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
8·I1 + 12(I1 − I2) = 5
20·I1 − 12·I2 = 5

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 12(I2 − I1) + 4(I2 − I3) = 0
−12·I1 + 28·I2 − 4·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
3·I3 + 4(I3 − I2) = (−10)
−4·I2 + 7·I3 = −10

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 2592
I1 = Δ1/Δ = 420/2592 = 0,162 A
I2 = Δ2/Δ = −380/2592 = −0,1466 A
I3 = Δ3/Δ = −3920/2592 = −1,512 A

Відповідь

IR2 = I2 = −0,1466 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: Is = 0,75 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 4 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​8 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 15+8 = 23 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 8·23/(8+23) = 5,935 Ω
VA = 9·5,935/(4+5,935) = 5,377 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 5,377·8/23 = 1,87 V
IR3′ = (VA − VB)/R3 = (5,377 − 1,87)/15 = 0,2338 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ ∥ R₂ з’єднує A із землею. Iₛ розгалужується у вузлі B між R₄ і шляхом R₃ + R₁∥R₂; частина через R₃ тече від B до A, проти стрілки.

R1 ∥ R2 = 2,667 Ω
IR3″ = −Is·R4/(R4 + R3 + R1∥R2) = −Is·8/25,67 = −0,3117·Is

Прирівняйте суму до нуля

IR3′ + IR3″ = 0,2338 − 0,3117·Is = 0
Is = 0,2338/0,3117 = 0,75 A

Відповідь

Is = 0,75 A
8.Метод накладання

Відповідь: IR2 = −3,762 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 5 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​15 VR3​5 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 5 ∥ 29 = 4,265 Ω
VA = 15·4,265/(5+4,265) = 6,905 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 6,905·25/29 = 5,952 V
IR2′ = (VA − VB)/R2 = (6,905 − 5,952)/4 = 0,2381 A
R1​ = 5 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 ΩКЗR3​5 ΩAIs​6 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 2,5 Ω, тож лівий шлях — R2+2,5 = 6,5 Ω
Req = R4 ∥ 6,5 = 5,159 Ω
VB = Is·Req = 6·5,159 = 30,95 V
VA = VB·2,5/6,5 = 11,9 V
IR2″ = (VA − VB)/R2 = (11,9 − 30,95)/4 = −4,762 A
R1​ = 5 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 25 ΩКЗR3​5 ΩAОБРИВB−+V2​24 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 5·5/(5+5) = 2,5 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−24)·6,5/31,5 = −4,952 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −4,952·2,5/6,5 = −1,905 V
IR2‴ = (VA − VB)/R2 = (−1,905 − −4,952)/4 = 0,7619 A

Додайте складові

IR2 = IR2′ + IR2″ + IR2‴
IR2 = 0,2381 + (−4,762) + 0,7619 = −3,762 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 1,091 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 20 ΩR3​ = 4 ΩКЗR2​2 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 20·2/(20+2) = 1,818 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,818 + 4 = 5,818 Ω
R1​ = 20 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​12 VR2​2 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 12·2/(20+2) = 1,091 V
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 20,31 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​15 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 8 = 11,75 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​10 VR2​15 ΩAIs​2 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,5 + 2·3,75 = 15 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 15 + 2·8 = 31 V
Rth​ = 11,75 Ω+−Vth​31 VRL​10 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 31/(11,75 + 10) = 1,425 A
PL = IL²·RL = 1,425²·10 = 20,31 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vin,max = 2,167 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення

Av = 1 + Rf/R1 = 1 + 10/2 = 6

Найбільший вхідний сигнал без обмеження

Vin,max = Vsat/|Av| = 13/6 = 2,167 V

Відповідь

Vin,max = 2,167 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Av = −5,677

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення кожного каскаду

A1 = −Rf1/R1 = −22/4,7 = −4,681
A2 = 1 + Rf2/R2 = 1 + 1/4,7 = 1,213

Загальний коефіцієнт підсилення

Av = A1·A2 = −4,681·1,213 = −5,677

Відповідь

Av = −5,677
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 2,1 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 100 mH / 33 Ω = 3,03 ms
i(∞) = Vs/R = 5/33 = 0,1515 A

Виразіть час

0,5 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,5)
t = −3,03·ln(0,5) = 2,1 ms

Відповідь

t = 2,1 ms
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 471,3 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 3 V, vC(∞) = Vs = 15 V
τ = R·C = 10 kΩ · 68 µF = 680 ms
vC(t) = 15 + (3 − 15)·e−t/τ

Виразіть час

9 = 15 + (−12)·e−t/τ → e−t/τ = (9 − 15)/(3 − 15) = 0,5
t = τ·ln((3 − 15)/(9 − 15)) = 680·ln(2) = 471,3 ms

Відповідь

t = 471,3 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1