Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 2 ΩIR1​R3​ = 2 Ω+−V1​24 VR2​12 ΩAR4​12 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 24 VR1 = 2 ΩR2 = 12 ΩR3 = 2 ΩR4 = 12 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 25 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​5 VR2​12 ΩAR4​25 ΩBR6​8 Ω

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 5 VR1 = 25 ΩR2 = 12 ΩR3 = 8 ΩR4 = 25 ΩR5 = 8 ΩR6 = 8 Ω
Req = Ω
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​18 VR2​12 ΩAR4​6 ΩBIs​1 A

Методом вузлових потенціалів знайдіть потужність PIs, яку віддає джерело струму Is.

V1 = 18 VIs = 1 AR1 = 4 ΩR2 = 12 ΩR3 = 12 ΩR4 = 6 Ω
PIs = W
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 10 ΩR2​ = 3 ΩIR2​R4​ = 30 Ω+−V1​10 VR3​5 ΩAR5​20 ΩBIs​0,5 A+−V2​9 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 10 VIs = 0,5 AV2 = 9 VR1 = 10 ΩR2 = 3 ΩR3 = 5 ΩR4 = 30 ΩR5 = 20 Ω
IR2 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 6 ΩR2​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​3 ΩIR3​A+−V2​24 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VV2 = 24 VR1 = 6 ΩR2 = 2 ΩR3 = 3 Ω
IR3 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 4 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​15 VR4​5 ΩAR5​20 ΩB+−V2​30 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I3 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 15 VV2 = 30 VR1 = 4 ΩR2 = 6 ΩR3 = 15 ΩR4 = 5 ΩR5 = 20 Ω
I3 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 3 ΩIR1​R3​ = 20 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAR4​2 ΩBIs​1 A

За методом накладання знайдіть потужність PR1, яку споживає R1.

V1 = 10 VIs = 1 AR1 = 3 ΩR2 = 10 ΩR3 = 20 ΩR4 = 2 Ω
PR1 = W
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 Ω−+VR2​R4​ = 2 Ω+−V1​15 VR3​10 ΩAIs​1 AB−+V2​36 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 15 VIs = 1 AV2 = 36 VR1 = 20 ΩR2 = 15 ΩR3 = 10 ΩR4 = 2 Ω
VR2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​9 VR2​4 ΩARL​4 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 4 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 9 VR1 = 15 ΩR2 = 4 ΩR3 = 4 ΩRL = 4 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​36 VR2​10 ΩAIs​0,5 ABab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 36 VIs = 0,5 AR1 = 2 ΩR2 = 10 ΩR3 = 30 Ω
IN = A
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = ?R1​ = 10 kΩVin​

Підберіть резистор зворотного зв’язку Rf, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 8.

R1 = 10 kΩAv = 8
Rf = kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​C = 0,47 µFVin​ = −1 VR = 22 kΩ

Інтегратор використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V; його вихід насичується на рівні ±13 V. Конденсатор розряджений, коли при t = 0 подається стала вхідна напруга Vin = −1 V. Знайдіть вихідну напругу Vout при t = 20 ms.

Vin = −1 VR = 22 kΩC = 0,47 µFVsat = ±13 Vt = 20 ms
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​9 Vt = 0R = 100 ΩL68 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 80% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 9 VR = 100 ΩL = 68 mH
t = ms
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​10 Vt = 0R = 10 kΩC100 µF+−vC​vC​(0) = 4 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 4 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 7,6 V? Знайдіть t.

Vs = 10 VR = 10 kΩC = 100 µFvC(0) = 4 V
t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 2,836 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 2 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​24 VR2​12 ΩAR4​12 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 2 + 12 = 14 Ω
R2 ∥ 14 = 12·14/(12+14) = 6,462 Ω
Req = R1 + 6,462 = 2 + 6,462 = 8,462 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 24/8,462 = 2,836 A

Відповідь

IR1 = 2,836 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 32,16 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 25 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​5 VR2​12 ΩAR4​25 ΩBR6​8 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 8 + 8 = 16 Ω
R4 ∥ 16 = 9,756 Ω
R3 + 9,756 = 17,76 Ω
R2 ∥ 17,76 = 7,161 Ω
Req = R1 + 7,161 = 25 + 7,161 = 32,16 Ω

Відповідь

Req = 32,16 Ω
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: PIs = 8,143 W

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/12 + (VA − 18)/4 + (VA − VB)/12 = 0
0,4167·VA − 0,08333·VB = 4,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/6 + (VB − VA)/12 = 1
−0,08333·VA + 0,25·VB = 1

Розв’яжіть

Δ = (0,4167)(0,25) − (−0,08333)(−0,08333) = 0,09722
VA = Δ1/Δ = 1,208/0,09722 = 12,43 V
VB = Δ2/Δ = 0,7917/0,09722 = 8,143 V

Потужність, яку віддає джерело струму

Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.

PIs = VB·Is = 8,143·1 = 8,143 W

Відповідь

PIs = 8,143 W
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR2 = −0,3418 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 10 ΩR2​ = 3 ΩR4​ = 30 Ω+−V1​10 VR3​5 ΩAR5​20 ΩBIs​0,5 A+−V2​9 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V, V2 = 9 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/5 + (VA − 10)/10 + (VA − VB)/3 = 0
0,6333·VA − 0,3333·VB = 1

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/20 + (VB − VA)/3 + (VB − 9)/30 = 0,5
−0,3333·VA + 0,4167·VB = 0,8

Розв’яжіть

Δ = (0,6333)(0,4167) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,1528
VA = Δ1/Δ = 0,6833/0,1528 = 4,473 V
VB = Δ2/Δ = 0,84/0,1528 = 5,498 V

Відповідь

IR2 = (VA − VB)/R2 = (4,473 − 5,498)/3 = −0,3418 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR3 = 4,667 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​3 ΩA+−V2​24 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
6·I1 + 3(I1 − I2) = 12
9·I1 − 3·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
2·I2 + 3(I2 − I1) = (−24)
−3·I1 + 5·I2 = −24

Розв’яжіть

Δ = (9)(5) − (−3)(−3) = 36
I1 = Δ1/Δ = −12/36 = −0,3333 A
I2 = Δ2/Δ = −180/36 = −5 A

Відповідь

IR3 = I1 − I2 = 4,667 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I3 = −1,157 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​15 VR4​5 ΩAR5​20 ΩB+−V2​30 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
4·I1 + 5(I1 − I2) = 15
9·I1 − 5·I2 = 15

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
6·I2 + 5(I2 − I1) + 20(I2 − I3) = 0
−5·I1 + 31·I2 − 20·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
15·I3 + 20(I3 − I2) = (−30)
−20·I2 + 35·I3 = −30

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 5290
I1 = Δ1/Δ = 7275/5290 = 1,375 A
I2 = Δ2/Δ = −2775/5290 = −0,5246 A
I3 = Δ3/Δ = −6120/5290 = −1,157 A

Відповідь

I3 = −1,157 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: PR1 = 2,704 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAR4​2 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 20+2 = 22 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 10·22/(10+22) = 6,875 Ω
VA = 10·6,875/(3+6,875) = 6,962 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 6,962·2/22 = 0,6329 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (10 − 6,962)/3 = 1,013 A
R1​ = 3 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​10 ΩAR4​2 ΩBIs​1 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 3·10/(3+10) = 2,308 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 2 ∥ 22,31 = 1,835 Ω
VB = Is·Req = 1·1,835 = 1,835 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 1,835·2,308/22,31 = 0,1899 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 0,1899)/3 = −0,06329 A

Додайте внески струму

IR1 = IR1′ + IR1″ = 1,013 + (−0,06329) = 0,9494 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR1 = IR1²·R1 = 0,9494²·3 = 2,704 W

Відповідь

PR1 = 2,704 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 3,088 W, а це неправильно.

8.Метод накладання

Відповідь: VR2 = −24,72 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​15 VR3​10 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 10 ∥ 17 = 6,296 Ω
VA = 15·6,296/(20+6,296) = 3,592 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 3,592·2/17 = 0,4225 V
VR2′ = VB − VA = 0,4225 − 3,592 = −3,169 V
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 2 ΩКЗR3​10 ΩAIs​1 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 6,667 Ω, тож лівий шлях — R2+6,667 = 21,67 Ω
Req = R4 ∥ 21,67 = 1,831 Ω
VB = Is·Req = 1·1,831 = 1,831 V
VA = VB·6,667/21,67 = 0,5634 V
VR2″ = VB − VA = 1,831 − 0,5634 = 1,268 V
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 2 ΩКЗR3​10 ΩAОБРИВB−+V2​36 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 20·10/(20+10) = 6,667 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−36)·21,67/23,67 = −32,96 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −32,96·6,667/21,67 = −10,14 V
VR2‴ = VB − VA = −32,96 − −10,14 = −22,82 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = (−3,169) + 1,268 + (−22,82) = −24,72 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,1698 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 15 ΩR3​ = 4 ΩКЗR2​4 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 15·4/(15+4) = 3,158 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,158 + 4 = 7,158 Ω
R1​ = 15 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​9 VR2​4 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 9·4/(15+4) = 1,895 V
Rth​ = 7,158 Ω+−Vth​1,895 VRL​4 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 1,895/(7,158 + 4) = 0,1698 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 1,447 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​10 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·10/(2+10) = 1,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,667 + 30 = 31,67 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​36 VR2​10 ΩAIs​0,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 30 + 0,5·1,667 = 30,83 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 30,83 + 0,5·30 = 45,83 V
IN​1,447 ARth​31,67 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 45,83/31,67 = 1,447 A
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Rf = 70 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = Vin, а струм через R₁ тече й через Rf, тож Vout = Vin·(1 + Rf/R₁).

Av = 1 + Rf/R1
Rf = (8 − 1)·10 = 70 kΩ

Відповідь

Rf = 70 kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 1,934 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідний струм і швидкість наростання

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

RC = 22 kΩ · 0,47 µF = 10,34 ms
швидкість наростання = −Vin/(RC) = −(−1)/10,34 = 0,09671 V/ms

Вихідна напруга в заданий момент

Ідеальне значення лежить у межах ±Vsat, тож інтегратор ще не обмежує сигнал.

Vout = −Vin·t/(RC) = −(−1)·20/10,34 = 1,934 V

Відповідь

Vout = 1,934 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 1,094 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 68 mH / 100 Ω = 0,68 ms
i(∞) = Vs/R = 9/100 = 0,09 A

Виразіть час

0,8 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,8)
t = −0,68·ln(0,2) = 1,094 ms

Відповідь

t = 1,094 ms
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 916,3 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 4 V, vC(∞) = Vs = 10 V
τ = R·C = 10 kΩ · 100 µF = 1000 ms
vC(t) = 10 + (4 − 10)·e−t/τ

Виразіть час

7,6 = 10 + (−6)·e−t/τ → e−t/τ = (7,6 − 10)/(4 − 10) = 0,4
t = τ·ln((4 − 10)/(7,6 − 10)) = 1000·ln(2,5) = 916,3 ms

Відповідь

t = 916,3 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1