Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 3 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​10 ΩIR2​AR4​8 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 12 VR1 = 3 ΩR2 = 10 ΩR3 = 8 ΩR4 = 8 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 30 ΩIR1​R3​ = 15 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​5 VR2​2 ΩAR4​20 ΩBR6​3 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 5 VR1 = 30 ΩR2 = 2 ΩR3 = 15 ΩR4 = 20 ΩR5 = 4 ΩR6 = 3 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 8 ΩIR3​+−V1​10 VR2​15 ΩAR4​6 ΩBIs​2 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 10 VIs = 2 AR1 = 20 ΩR2 = 15 ΩR3 = 8 ΩR4 = 6 Ω
IR3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 3 ΩR2​ = 12 ΩIR2​R4​ = 2 Ω+−V1​5 VR3​8 ΩAR5​3 ΩBIs​1 A−+V2​18 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 5 VIs = 1 AV2 = 18 VR1 = 3 ΩR2 = 12 ΩR3 = 8 ΩR4 = 2 ΩR5 = 3 Ω
IR2 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 20 ΩR2​ = 20 ΩIR2​+−V1​15 VR3​8 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 15 VV2 = 10 VR1 = 20 ΩR2 = 20 ΩR3 = 8 Ω
IR2 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 10 ΩR2​ = 12 ΩIR2​R3​ = 8 Ω+−V1​6 VR4​6 ΩAR5​25 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 6 VV2 = 10 VR1 = 10 ΩR2 = 12 ΩR3 = 8 ΩR4 = 6 ΩR5 = 25 Ω
IR2 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 6 ΩIR3​+−V1​9 VR2​20 ΩAR4​4 ΩBIs​?

Знайдіть значення джерела струму Is (напрямок як на схемі), за якого струм IR3 через R3 дорівнює нулю.

V1 = 9 VR1 = 20 ΩR2 = 20 ΩR3 = 6 ΩR4 = 4 Ω
Is = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 6 ΩIR1​R2​ = 15 ΩR4​ = 5 Ω+−V1​10 VR3​3 ΩAIs​1 AB+−V2​6 V

За методом накладання знайдіть потужність PR1, яку споживає R1.

V1 = 10 VIs = 1 AV2 = 6 VR1 = 6 ΩR2 = 15 ΩR3 = 3 ΩR4 = 5 Ω
PR1 = W
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 9 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 2 Ω
Vth = V
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAIs​1,5 ABab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 30 VIs = 1,5 AR1 = 4 ΩR2 = 15 ΩR3 = 30 Ω
Vth = V
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 100 kΩR1​ = 47 kΩVin​ = −1,1 V

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = −1,1 VR1 = 47 kΩRf = 100 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​Rf​ = 100 kΩV1​ = −0,9 VR1​ = 10 kΩV2​ = 0,3 VR2​ = 47 kΩ

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = −0,9 VV2 = 0,3 VR1 = 10 kΩR2 = 47 kΩRf = 100 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​10 Vt = 0R = 22 ΩL47 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 95% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 10 VR = 22 ΩL = 47 mH
t = ms
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​9 Vt = 0R = 1 kΩC10 µF+−vC​vC​(0) = 3 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 3 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 6,6 V? Знайдіть t.

Vs = 9 VR = 1 kΩC = 10 µFvC(0) = 3 V
t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,8067 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 3 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​10 ΩAR4​8 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 8 + 8 = 16 Ω
R2 ∥ 16 = 10·16/(10+16) = 6,154 Ω
Req = R1 + 6,154 = 3 + 6,154 = 9,154 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 12/9,154 = 1,311 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 12 − 1,311·3 = 8,067 V
IR2 = VA/R2 = 8,067/10 = 0,8067 A

Відповідь

IR2 = 0,8067 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,1571 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 30 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​5 VR2​2 ΩAR4​20 ΩBR6​3 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 4 + 3 = 7 Ω
R4 ∥ 7 = 5,185 Ω
R3 + 5,185 = 20,19 Ω
R2 ∥ 20,19 = 1,82 Ω
Req = R1 + 1,82 = 30 + 1,82 = 31,82 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 5/31,82 = 0,1571 A

Відповідь

IR1 = 0,1571 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR3 = −0,3418 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 20 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​10 VR2​15 ΩAR4​6 ΩBIs​2 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/15 + (VA − 10)/20 + (VA − VB)/8 = 0
0,2417·VA − 0,125·VB = 0,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/6 + (VB − VA)/8 = 2
−0,125·VA + 0,2917·VB = 2

Розв’яжіть

Δ = (0,2417)(0,2917) − (−0,125)(−0,125) = 0,05486
VA = Δ1/Δ = 0,3958/0,05486 = 7,215 V
VB = Δ2/Δ = 0,5458/0,05486 = 9,949 V

Відповідь

IR3 = (VA − VB)/R3 = (7,215 − 9,949)/8 = −0,3418 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR2 = 0,8605 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 3 ΩR2​ = 12 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​5 VR3​8 ΩAR5​3 ΩBIs​1 A−+V2​18 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 5 V, V2 = −18 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/8 + (VA − 5)/3 + (VA − VB)/12 = 0
0,5417·VA − 0,08333·VB = 1,667

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/3 + (VB − VA)/12 + (VB − (−18))/2 = 1
−0,08333·VA + 0,9167·VB = −8

Розв’яжіть

Δ = (0,5417)(0,9167) − (−0,08333)(−0,08333) = 0,4896
VA = Δ1/Δ = 0,8611/0,4896 = 1,759 V
VB = Δ2/Δ = −4,194/0,4896 = −8,567 V

Відповідь

IR2 = (VA − VB)/R2 = (1,759 − −8,567)/12 = 0,8605 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR2 = −0,2222 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 20 Ω+−V1​15 VR3​8 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
20·I1 + 8(I1 − I2) = 15
28·I1 − 8·I2 = 15

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
20·I2 + 8(I2 − I1) = (−10)
−8·I1 + 28·I2 = −10

Розв’яжіть

Δ = (28)(28) − (−8)(−8) = 720
I1 = Δ1/Δ = 340/720 = 0,4722 A
I2 = Δ2/Δ = −160/720 = −0,2222 A

Відповідь

IR2 = I2 = −0,2222 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: IR2 = −0,2442 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 10 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​6 VR4​6 ΩAR5​25 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
10·I1 + 6(I1 − I2) = 6
16·I1 − 6·I2 = 6

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 6(I2 − I1) + 25(I2 − I3) = 0
−6·I1 + 43·I2 − 25·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
8·I3 + 25(I3 − I2) = (−10)
−25·I2 + 33·I3 = −10

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 11516
I1 = Δ1/Δ = 3264/11516 = 0,2834 A
I2 = Δ2/Δ = −2812/11516 = −0,2442 A
I3 = Δ3/Δ = −5620/11516 = −0,488 A

Відповідь

IR2 = I2 = −0,2442 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: Is = 1,125 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 20 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​9 VR2​20 ΩAR4​4 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 6+4 = 10 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 20·10/(20+10) = 6,667 Ω
VA = 9·6,667/(20+6,667) = 2,25 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 2,25·4/10 = 0,9 V
IR3′ = (VA − VB)/R3 = (2,25 − 0,9)/6 = 0,225 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ ∥ R₂ з’єднує A із землею. Iₛ розгалужується у вузлі B між R₄ і шляхом R₃ + R₁∥R₂; частина через R₃ тече від B до A, проти стрілки.

R1 ∥ R2 = 10 Ω
IR3″ = −Is·R4/(R4 + R3 + R1∥R2) = −Is·4/20 = −0,2·Is

Прирівняйте суму до нуля

IR3′ + IR3″ = 0,225 − 0,2·Is = 0
Is = 0,225/0,2 = 1,125 A

Відповідь

Is = 1,125 A
8.Метод накладання

Відповідь: PR1 = 5,94 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 5 Ω+−V1​10 VR3​3 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 3 ∥ 20 = 2,609 Ω
VA = 10·2,609/(6+2,609) = 3,03 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 3,03·5/20 = 0,7576 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (10 − 3,03)/6 = 1,162 A
R1​ = 6 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 5 ΩКЗR3​3 ΩAIs​1 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 2 Ω, тож лівий шлях — R2+2 = 17 Ω
Req = R4 ∥ 17 = 3,864 Ω
VB = Is·Req = 1·3,864 = 3,864 V
VA = VB·2/17 = 0,4545 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 0,4545)/6 = −0,07576 A
R1​ = 6 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 5 ΩКЗR3​3 ΩAОБРИВB+−V2​6 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 6·3/(6+3) = 2 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 6·17/22 = 4,636 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 4,636·2/17 = 0,5455 V
IR1‴ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 0,5455)/6 = −0,09091 A

Додайте внески струму

IR1 = IR1′ + IR1″ + IR1‴ = 1,162 + (−0,07576) + (−0,09091) = 0,9949 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR1 = IR1²·R1 = 0,9949²·6 = 5,94 W

Відповідь

PR1 = 5,94 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 8,18 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 3,857 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 8 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​6 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 8·6/(8+6) = 3,429 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,429 + 2 = 5,429 Ω
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 9·6/(8+6) = 3,857 V
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = −26,05 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 4 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​15 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 4·15/(4+15) = 3,158 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,158 + 30 = 33,16 Ω
R1​ = 4 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAIs​1,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 23,68 + (−1,5)·3,158 = 18,95 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 18,95 + (−1,5)·30 = −26,05 V
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −3,44 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Інвертувальний вхід повторює вхід

V₋ = V₊ = −1,1 V
I = V₋/R1 = −1,1/47 = −0,0234 mA

Вихідна напруга

Струм через R₁ тече й через Rf.

Vout = V₋ + I·Rf = −1,1 + (−0,0234)·100 = −3,44 V

Відповідь

Vout = −3,44 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 8,362 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I1 = V1/R1 = −0,9/10 = −0,09 mA
I2 = V2/R2 = 0,3/47 = 0,006383 mA
If = I1 + I2 = −0,08362 mA

Вихідна напруга

Vout = −Rf·If = −100·(−0,08362) = 8,362 V

Відповідь

Vout = 8,362 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 6,4 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 47 mH / 22 Ω = 2,136 ms
i(∞) = Vs/R = 10/22 = 0,4545 A

Виразіть час

0,95 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,95)
t = −2,136·ln(0,05) = 6,4 ms

Відповідь

t = 6,4 ms
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 9,163 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 3 V, vC(∞) = Vs = 9 V
τ = R·C = 1 kΩ · 10 µF = 10 ms
vC(t) = 9 + (3 − 9)·e−t/τ

Виразіть час

6,6 = 9 + (−6)·e−t/τ → e−t/τ = (6,6 − 9)/(3 − 9) = 0,4
t = τ·ln((3 − 9)/(6,6 − 9)) = 10·ln(2,5) = 9,163 ms

Відповідь

t = 9,163 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1