Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачі Назад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів: R_eq = R₁ + R₂ + …
Паралельне з’єднання резисторів: 1/R_eq = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Два паралельно: R_eq = R₁R₂ / (R₁ + R₂)
Закон Ома: V = I·R
Потужність: P = V·I = I²R = V²/R

Метод

Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Перемальовуйте коло після кожного кроку.
Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа: ΣI_in = ΣI_out
Струм гілки: I = (V_a − V_b)/R
Опорний вузол: V_ground = 0

Метод

Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
Виразіть кожен струм гілки як (V_a − V_b)/R.
Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа: ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор: струм = I₁ − I₂
Джерело струму в контурі: задає струм цього контуру

Метод

Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання: x = x₁ + x₂ + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги: коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму: розрив (0 A)
Подільник напруги: V₂ = V·R₂/(R₁ + R₂)
Подільник струму: I₁ = I·R₂/(R₁ + R₂)

Метод

Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена: V_th = V_{open circuit}
Опір Тевенена: R_th: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона: I_N = V_th/R_th
Струм навантаження: I_L = V_th/(R_th + R_L)
Передача максимальної потужності: R_L = R_th, P_max = V_th²/(4R_th)

Метод

Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це V_th.
Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це R_th.
Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: V_th послідовно з R_th.
Для еквівалента Нортона перетворіть: I_N = V_th/R_th, з паралельним R_N = R_th.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач: V_out = −(R_f/R_in)·V_in
Неінвертувальний підсилювач: V_out = (1 + R_f/R₁)·V_in
Сумувальний підсилювач: V_out = −R_f(V₁/R₁ + V₂/R₂)
Ідеальний ОП: V₊ = V₋, I_in = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу: τ = RC | τ = L/R
Відгук: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ
Конденсатор на постійному струмі: розрив; v_C не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі: коротке замикання; i_L не може змінитися стрибком
Усталений режим: t ≈ 5τ

Метод

Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня

Знайдіть струм I_R1, який віддає джерело і який тече через R₁.

V₁ = 10 VR₁ = 5 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 10 ΩR₄ = 15 Ω

I_R1 = A

2.Послідовні й паралельні резисториСкладна

Знайдіть еквівалентний опір R_eq, який бачить джерело V₁.

V₁ = 12 VR₁ = 3 ΩR₂ = 20 ΩR₃ = 5 ΩR₄ = 15 ΩR₅ = 12 ΩR₆ = 6 Ω

R_eq = Ω

3.Метод вузлових потенціалівСередня

Джерело напруги Vₛ між A і B має затискач + біля B, тож забезпечує V_B − V_A = Vₛ. Методом вузлових потенціалів із надвузлом знайдіть вузлову напругу V_B (відносно землі).

I_s = 1 AV_s = 6 VR₁ = 10 ΩR₂ = 10 Ω

V_B = V

4.Метод вузлових потенціалівСкладна

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу V_A (відносно землі).

V₁ = 5 VI_s = 1,5 AV₂ = 18 VR₁ = 20 ΩR₂ = 10 ΩR₃ = 25 ΩR₄ = 3 ΩR₅ = 15 Ω

V_A = V

5.Метод контурних струмівСередня

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу V_R1 на R₁ з указаною полярністю.

V₁ = 24 VV₂ = 9 VR₁ = 15 ΩR₂ = 10 ΩR₃ = 4 Ω

V_R1 = V

6.Метод контурних струмівСкладна

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм I_R4 через R₄ у напрямку стрілки.

V₁ = 18 VV₂ = 18 VR₁ = 15 ΩR₂ = 20 ΩR₃ = 6 ΩR₄ = 3 ΩR₅ = 5 Ω

I_R4 = A

7.Метод накладанняСередня

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм I_R3 через R₃ у напрямку стрілки.

V₁ = 18 VI_s = 3 AR₁ = 8 ΩR₂ = 3 ΩR₃ = 3 ΩR₄ = 8 Ω

I_R3 = A

8.Метод накладанняСкладна

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм I_R3 через R₃ у напрямку стрілки.

V₁ = 12 VI_s = 2,5 AV₂ = 36 VR₁ = 25 ΩR₂ = 25 ΩR₃ = 15 ΩR₄ = 15 Ω

I_R3 = A

9.Тевенен і НортонСередня

Знайдіть напругу Тевенена V_th з боку затискачів a–b.

V₁ = 24 VR₁ = 5 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 12 Ω

V_th = V

10.Тевенен і НортонСкладна

До a–b підключено навантаження R_L = 15 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність P_L, що передається навантаженню.

V₁ = 15 VI_s = 3 AR₁ = 4 ΩR₂ = 3 ΩR₃ = 30 ΩR_L = 15 Ω

P_L = W

11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня

Підберіть резистор зворотного зв’язку R_f, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 8.

R₁ = 100 kΩA_v = 8

R_f = kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна

Інтегратор використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V; його вихід насичується на рівні ±12 V. Конденсатор розряджений, коли при t = 0 подається стала вхідна напруга V_in = 2,9 V. Знайдіть вихідну напругу V_out при t = 0,5 ms.

V_in = 2,9 VR = 10 kΩC = 0,1 µFV_sat = ±12 Vt = 0,5 ms

V_out = V

13.Перехідні процеси RC і RLСередня

Через котушку тече сталий струм 2 A. При t = 0 ключ замикає контур через R і джерело від’єднується, тож струм котушки спадає через R. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.

i(0) = 2 AR = 33 ΩL = 22 mHt = 1 ms

i = A

14.Перехідні процеси RC і RLСкладна

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 18 V з указаною полярністю. За який час v_C досягне 19,4 V? Знайдіть t.

V_s = 20 VR = 1 kΩC = 33 µFv_C(0) = 18 V

t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: I_R1 = 0,6957 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R₃ + R₄ = 10 + 15 = 25 Ω

R₂ ∥ 25 = 15·25/(15+25) = 9,375 Ω

R_eq = R₁ + 9,375 = 5 + 9,375 = 14,38 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише R_eq, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

I_R1 = V₁/R_eq = 10/14,38 = 0,6957 A

Відповідь

I_R1 = 0,6957 A

2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: R_eq = 10,95 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

R₅ + R₆ = 12 + 6 = 18 Ω

R₄ ∥ 18 = 8,182 Ω

R₃ + 8,182 = 13,18 Ω

R₂ ∥ 13,18 = 7,945 Ω

R_eq = R₁ + 7,945 = 3 + 7,945 = 10,95 Ω

Відповідь

R_eq = 10,95 Ω

3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: V_B = 8 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

Утворіть надвузол

Струм через джерело напруги між A і B невідомий, тож ЗСК не можна записати для A чи B окремо. Об’єднайте A, B і джерело в один надвузол: струм, що входить у нього, дорівнює струму, що виходить.

V_B = V_A + V_s = V_A + 6

V_A/R₁ + V_B/R₂ = I_s

Розв’яжіть

V_A/10 + (V_A + 6)/10 = 1

V_A = (1 − 6/10)/(1/10 + 1/10) = 2 V

V_B = 2 + 6 = 8 V

Відповідь

V_B = 8 V

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: V_A = 6,765 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V₁ = 5 V, V₂ = 18 V). Невідомі: V_A, V_B.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

V_A/R₃ + (V_A − V₁)/R₁ + (V_A − V_B)/R₂ = 0

V_A/25 + (V_A − 5)/20 + (V_A − V_B)/10 = 0

0,19·V_A − 0,1·V_B = 0,25

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

V_B/R₅ + (V_B − V_A)/R₂ + (V_B − V₂)/R₄ = I_s

V_B/15 + (V_B − V_A)/10 + (V_B − 18)/3 = (−1,5)

−0,1·V_A + 0,5·V_B = 4,5

Розв’яжіть

Δ = (0,19)(0,5) − (−0,1)(−0,1) = 0,085

V_A = Δ₁/Δ = 0,575/0,085 = 6,765 V

V_B = Δ₂/Δ = 0,88/0,085 = 10,35 V

Відповідь

V_A = 6,765 V

5.Метод контурних струмів

Відповідь: V_R1 = 18 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R₁·I₁ + R₃(I₁ − I₂) = V₁

15·I₁ + 4(I₁ − I₂) = 24

19·I₁ − 4·I₂ = 24

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₃(I₂ − I₁) = −V₂

10·I₂ + 4(I₂ − I₁) = (−9)

−4·I₁ + 14·I₂ = −9

Розв’яжіть

Δ = (19)(14) − (−4)(−4) = 250

I₁ = Δ₁/Δ = 300/250 = 1,2 A

I₂ = Δ₂/Δ = −75/250 = −0,3 A

Відповідь

I_R1 = I₁ = 1,2 A

V_R1 = I_R1·R₁ = 1,2·15 = 18 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I_R4 = 1,171 A

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂, I₃. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

R₁·I₁ + R₄(I₁ − I₂) = V₁

15·I₁ + 3(I₁ − I₂) = 18

18·I₁ − 3·I₂ = 18

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₄(I₂ − I₁) + R₅(I₂ − I₃) = 0

20·I₂ + 3(I₂ − I₁) + 5(I₂ − I₃) = 0

−3·I₁ + 28·I₂ − 5·I₃ = 0

ЗНК для контуру 3

R₃·I₃ + R₅(I₃ − I₂) = −V₂

6·I₃ + 5(I₃ − I₂) = (−18)

−5·I₂ + 11·I₃ = −18

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 4995

I₁ = Δ₁/Δ = 4824/4995 = 0,9658 A

I₂ = Δ₂/Δ = −1026/4995 = −0,2054 A

I₃ = Δ₃/Δ = −8640/4995 = −1,73 A

Відповідь

I_R4 = I₁ − I₂ = 1,171 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I_R3 = −1,448 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Випадок 1 · діє лише V₁

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R₃+R₄ = 3+8 = 11 Ω

R₂ ∥ (R₃+R₄) = 3·11/(3+11) = 2,357 Ω

V_A = 18·2,357/(8+2,357) = 4,097 V

V_B = V_A·R₄/(R₃+R₄) = 4,097·8/11 = 2,979 V

I_R3′ = (V_A − V_B)/R₃ = (4,097 − 2,979)/3 = 0,3724 A

Випадок 2 · діє лише I_s

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R₁ ∥ R₂ = 8·3/(8+3) = 2,182 Ω

R_eq = R₄ ∥ (R₃+R₁∥R₂) = 8 ∥ 5,182 = 3,145 Ω

V_B = I_s·R_eq = 3·3,145 = 9,434 V

V_A = V_B·(R₁∥R₂)/(R₃+R₁∥R₂) = 9,434·2,182/5,182 = 3,972 V

I_R3″ = (V_A − V_B)/R₃ = (3,972 − 9,434)/3 = −1,821 A

Додайте складові

I_R3 = I_R3′ + I_R3″

I_R3 = 0,3724 + (−1,821) = −1,448 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: I_R3 = 1,173 A

Випадок 1 · діє лише V₁

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R₃ ∥ (R₂+R₄) = 15 ∥ 40 = 10,91 Ω

V_A = 12·10,91/(25+10,91) = 3,646 V

V_B = V_A·R₄/(R₂+R₄) = 3,646·15/40 = 1,367 V

I_R3′ = (V_A − 0)/R₃ = (3,646 − 0)/15 = 0,243 A

Випадок 2 · діє лише I_s

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R₁ ∥ R₃ = 9,375 Ω, тож лівий шлях — R₂+9,375 = 34,38 Ω

R_eq = R₄ ∥ 34,38 = 10,44 Ω

V_B = I_s·R_eq = 2,5·10,44 = 26,11 V

V_A = V_B·9,375/34,38 = 7,12 V

I_R3″ = (V_A − 0)/R₃ = (7,12 − 0)/15 = 0,4747 A

Випадок 3 · діє лише V₂

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R₁ ∥ R₃ = 25·15/(25+15) = 9,375 Ω

V_B = V₂·(R₂+R₁∥R₃)/(R₄+R₂+R₁∥R₃) = 36·34,38/49,38 = 25,06 V

V_A = V_B·(R₁∥R₃)/(R₂+R₁∥R₃) = 25,06·9,375/34,38 = 6,835 V

I_R3‴ = (V_A − 0)/R₃ = (6,835 − 0)/15 = 0,4557 A

Додайте складові

I_R3 = I_R3′ + I_R3″ + I_R3‴

I_R3 = 0,243 + 0,4747 + 0,4557 = 1,173 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: V_th = 18 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги V_th, послідовне з опором R_th. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму I_N = V_th/R_th, паралельне R_th.

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R₁ ∥ R₂ = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 3,75 + 12 = 15,75 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

V_th = V₁·R₂/(R₁+R₂) = 24·15/(5+15) = 18 V

10.Тевенен і Нортон

Відповідь: P_L = 70,91 W

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

R₁ ∥ R₂ = 4·3/(4+3) = 1,714 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 1,714 + 30 = 31,71 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

V_A = V₁·R₂/(R₁+R₂) + I_s·(R₁∥R₂) = 6,429 + 3·1,714 = 11,57 V

V_th = V_B = V_A + I_s·R₃ = 11,57 + 3·30 = 101,6 V

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

I_L = V_th/(R_th + R_L) = 101,6/(31,71 + 15) = 2,174 A

P_L = I_L²·R_L = 2,174²·15 = 70,91 W

11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: R_f = 700 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = V_in, а струм через R₁ тече й через R_f, тож V_out = V_in·(1 + R_f/R₁).

A_v = 1 + R_f/R₁

R_f = (8 − 1)·100 = 700 kΩ

Відповідь

R_f = 700 kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V_out = −1,45 V

Вхідний струм і швидкість наростання

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

RC = 10 kΩ · 0,1 µF = 1 ms

швидкість наростання = −V_in/(RC) = −2,9/1 = −2,9 V/ms

Вихідна напруга в заданий момент

Ідеальне значення лежить у межах ±V_sat, тож інтегратор ще не обмежує сигнал.

V_out = −V_in·t/(RC) = −2,9·0,5/1 = −1,45 V

Відповідь

V_out = −1,45 V

13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,4463 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу

τ = L/R = 22 mH / 33 Ω = 0,6667 ms

Спадання струму

i(t) = 2·e^−1/0,6667 = 0,4463 A

Відповідь

i = 0,4463 A

14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 39,73 ms

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

v_C(0) = 18 V, v_C(∞) = V_s = 20 V

τ = R·C = 1 kΩ · 33 µF = 33 ms

v_C(t) = 20 + (18 − 20)·e^−t/τ

Виразіть час

19,4 = 20 + (−2)·e^−t/τ → e^−t/τ = (19,4 − 20)/(18 − 20) = 0,3

t = τ·ln((18 − 20)/(19,4 − 20)) = 33·ln(3,333) = 39,73 ms

Відповідь

t = 39,73 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1

Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Метод

Метод вузлових потенціалів

Метод

Метод контурних струмів

Метод

Метод накладання

Метод

Тевенен і Нортон

Метод

Схеми з операційними підсилювачами

Перехідні процеси RC і RL

Метод

2Задачі для практики

3Розчини

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Струм джерела

Відповідь

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Відповідь

Утворіть надвузол

Розв’яжіть

Відповідь

Визначте вузли

ЗСК у вузлі A

ЗСК у вузлі B

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

ЗНК для контуру 3

Розв’яжіть

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V1

Випадок 2 · діє лише Is

Додайте складові

Випадок 1 · діє лише V1

Випадок 2 · діє лише Is

Випадок 3 · діє лише V2

Додайте складові

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

Відповідь

Вхідний струм і швидкість наростання

Вихідна напруга в заданий момент

Відповідь

Стала часу

Спадання струму

Відповідь

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Виразіть час

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V₁

Випадок 2 · діє лише I_s

Випадок 1 · діє лише V₁

Випадок 2 · діє лише I_s

Випадок 3 · діє лише V₂

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу