До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 95% кінцевого значення? Знайдіть t.
Vs = 20 VR = 10 ΩL = 22 mH
t = ms
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Таймер при t = 0 починає заряджати незаряджений конденсатор через резистор від джерела 5 V. Він має спрацювати, коли напруга на конденсаторі досягне 2,5 V, рівно через 20 ms після старту. При R = 10 kΩ знайдіть потрібну ємність C.
Vs = 5 VVth = 2,5 VT = 20 msR = 10 kΩ
C = µF
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR2 = 0,7692 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 6 + 6 = 12 Ω
R2 ∥ 12 = 3·12/(3+12) = 2,4 Ω
Req = R1 + 2,4 = 8 + 2,4 = 10,4 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 10/10,4 = 0,9615 A
Струм через R₂
Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.
VA = V1 − IR1·R1 = 10 − 0,9615·8 = 2,308 V
IR2 = VA/R2 = 2,308/3 = 0,7692 A
Відповідь
IR2 = 0,7692 A
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR2 = 0,3318 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 6 + 3 = 9 Ω
R4 ∥ 9 = 2,25 Ω
R3 + 2,25 = 8,25 Ω
R2 ∥ 8,25 = 4,521 Ω
Req = R1 + 4,521 = 20 + 4,521 = 24,52 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 18/24,52 = 0,7341 A
Струм через R₂
Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.
VA = V1 − IR1·R1 = 18 − 0,7341·20 = 3,318 V
IR2 = VA/R2 = 3,318/10 = 0,3318 A
Відповідь
IR2 = 0,3318 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: PIs = 31,67 W
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/12 + (VA − 30)/6 + (VA − VB)/8 = 0
0,375·VA − 0,125·VB = 5
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/15 + (VB − VA)/8 = 1,5
−0,125·VA + 0,1917·VB = 1,5
Розв’яжіть
Δ = (0,375)(0,1917) − (−0,125)(−0,125) = 0,05625
VA = Δ1/Δ = 1,146/0,05625 = 20,37 V
VB = Δ2/Δ = 1,188/0,05625 = 21,11 V
Потужність, яку віддає джерело струму
Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.
PIs = VB·Is = 21,11·1,5 = 31,67 W
Відповідь
PIs = 31,67 W
4.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: IR2 = 0,4921 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 30 V, V2 = 18 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/8 + (VA − 30)/6 + (VA − VB)/30 = 0
0,325·VA − 0,03333·VB = 5
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
3·I1 + 10(I1 − I2) = 12
13·I1 − 10·I2 = 12
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
3·I2 + 10(I2 − I1) = (−15)
−10·I1 + 13·I2 = −15
Розв’яжіть
Δ = (13)(13) − (−10)(−10) = 69
I1 = Δ1/Δ = 6/69 = 0,08696 A
I2 = Δ2/Δ = −75/69 = −1,087 A
Відповідь
IR3 = I1 − I2 = 1,174 A
VR3 = IR3·R3 = 1,174·10 = 11,74 V
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
6.Метод контурних струмів
Відповідь: I2 = −0,5729 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
10·I1 + 5(I1 − I2) = 12
15·I1 − 5·I2 = 12
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
6·I2 + 5(I2 − I1) + 30(I2 − I3) = 0
−5·I1 + 41·I2 − 30·I3 = 0
ЗНК для контуру 3
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
3·I3 + 30(I3 − I2) = (−12)
−30·I2 + 33·I3 = −12
Розв’яжіть
Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 5970
I1 = Δ1/Δ = 3636/5970 = 0,609 A
I2 = Δ2/Δ = −3420/5970 = −0,5729 A
I3 = Δ3/Δ = −5280/5970 = −0,8844 A
Відповідь
I2 = −0,5729 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
7.Метод накладання
Відповідь: IR2 = −1,027 A
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.
R3+R4 = 3+4 = 7 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 8·7/(8+7) = 3,733 Ω
VA = 18·3,733/(6+3,733) = 6,904 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 6,904·4/7 = 3,945 V
IR2′ = (0 − VA)/R2 = (0 − 6,904)/8 = −0,863 A
Випадок 2 · діє лише Is
V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.
R1 ∥ R2 = 6·8/(6+8) = 3,429 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 4 ∥ 6,429 = 2,466 Ω
VB = Is·Req = 1·2,466 = 2,466 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 2,466·3,429/6,429 = 1,315 V
IR2″ = (0 − VA)/R2 = (0 − 1,315)/8 = −0,1644 A
Додайте складові
IR2 = IR2′ + IR2″
IR2 = (−0,863) + (−0,1644) = −1,027 A
Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.
8.Метод накладання
Відповідь: PR2 = 1,074 W
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.
Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.
PR2 = IR2²·R2 = 0,3278²·10 = 1,074 W
Відповідь
PR2 = 1,074 W
Сума потужностей окремих випадків дала б 2,297 W, а це неправильно.
9.Тевенен і Нортон
Відповідь: Rth = 7,667 Ω
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 8·4/(8+4) = 2,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,667 + 5 = 7,667 Ω
10.Тевенен і Нортон
Відповідь: PL = 44,44 W
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 4·30/(4+30) = 3,529 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,529 + 30 = 33,53 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,941 + 2,5·3,529 = 16,76 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 16,76 + 2,5·30 = 91,76 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 91,76/(33,53 + 10) = 2,108 A
PL = IL²·RL = 2,108²·10 = 44,44 W
11.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Rf = 60 kΩ
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
V₋ = V₊ = Vin, а струм через R₁ тече й через Rf, тож Vout = Vin·(1 + Rf/R₁).
Av = 1 + Rf/R1
Rf = (31 − 1)·2 = 60 kΩ
Відповідь
Rf = 60 kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Vout = 0,305 V
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Вхідні струми
V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.
I1 = V1/R1 = −0,1/2 = −0,05 mA
I2 = V2/R2 = −0,7/47 = −0,01489 mA
If = I1 + I2 = −0,06489 mA
Вихідна напруга
Vout = −Rf·If = −4,7·(−0,06489) = 0,305 V
Відповідь
Vout = 0,305 V
13.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: t = 6,591 ms
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу і кінцевий струм
Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.
τ = L/R = 22 mH / 10 Ω = 2,2 ms
i(∞) = Vs/R = 20/10 = 2 A
Виразіть час
0,95 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,95)
t = −2,2·ln(0,05) = 6,591 ms
Відповідь
t = 6,591 ms
14.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: C = 2,885 µF
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.