Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачі Назад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів: R_eq = R₁ + R₂ + …
Паралельне з’єднання резисторів: 1/R_eq = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Два паралельно: R_eq = R₁R₂ / (R₁ + R₂)
Закон Ома: V = I·R
Потужність: P = V·I = I²R = V²/R

Метод

Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Перемальовуйте коло після кожного кроку.
Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа: ΣI_in = ΣI_out
Струм гілки: I = (V_a − V_b)/R
Опорний вузол: V_ground = 0

Метод

Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
Виразіть кожен струм гілки як (V_a − V_b)/R.
Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа: ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор: струм = I₁ − I₂
Джерело струму в контурі: задає струм цього контуру

Метод

Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання: x = x₁ + x₂ + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги: коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму: розрив (0 A)
Подільник напруги: V₂ = V·R₂/(R₁ + R₂)
Подільник струму: I₁ = I·R₂/(R₁ + R₂)

Метод

Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена: V_th = V_{open circuit}
Опір Тевенена: R_th: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона: I_N = V_th/R_th
Струм навантаження: I_L = V_th/(R_th + R_L)
Передача максимальної потужності: R_L = R_th, P_max = V_th²/(4R_th)

Метод

Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це V_th.
Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це R_th.
Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: V_th послідовно з R_th.
Для еквівалента Нортона перетворіть: I_N = V_th/R_th, з паралельним R_N = R_th.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач: V_out = −(R_f/R_in)·V_in
Неінвертувальний підсилювач: V_out = (1 + R_f/R₁)·V_in
Сумувальний підсилювач: V_out = −R_f(V₁/R₁ + V₂/R₂)
Ідеальний ОП: V₊ = V₋, I_in = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу: τ = RC | τ = L/R
Відгук: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ
Конденсатор на постійному струмі: розрив; v_C не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі: коротке замикання; i_L не може змінитися стрибком
Усталений режим: t ≈ 5τ

Метод

Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня

Знайдіть струм I_R1, який віддає джерело і який тече через R₁.

V₁ = 9 VR₁ = 15 ΩR₂ = 20 ΩR₃ = 20 ΩR₄ = 20 Ω

I_R1 = A

2.Послідовні й паралельні резисториСкладна

Знайдіть еквівалентний опір R_eq, який бачить джерело V₁.

V₁ = 12 VR₁ = 25 ΩR₂ = 12 ΩR₃ = 8 ΩR₄ = 4 ΩR₅ = 10 ΩR₆ = 30 Ω

R_eq = Ω

3.Метод вузлових потенціалівСередня

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм I_R3 через R₃ у напрямку стрілки.

V₁ = 24 VI_s = 2 AR₁ = 8 ΩR₂ = 3 ΩR₃ = 3 ΩR₄ = 8 Ω

I_R3 = A

4.Метод вузлових потенціалівСкладна

Ромб — це джерело струму, кероване напругою, що подає струм 0,25·V_A (в A, де V_A у V) угору у вузол B. Методом вузлових потенціалів знайдіть вузлову напругу V_A (відносно землі).

V₁ = 18 VR₁ = 6 ΩR₂ = 20 ΩR₃ = 6 ΩR₄ = 12 Ωg = 0,25 A/V

V_A = V

5.Метод контурних струмівСередня

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм I_R3 через R₃ у напрямку стрілки.

V₁ = 6 VV₂ = 9 VR₁ = 4 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 20 Ω

I_R3 = A

6.Метод контурних струмівСкладна

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу V_R2 на R₂ з указаною полярністю.

V₁ = 18 VV₂ = 6 VR₁ = 15 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 20 ΩR₄ = 4 ΩR₅ = 3 Ω

V_R2 = V

7.Метод накладанняСередня

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм I_R1 через R₁ у напрямку стрілки.

V₁ = 12 VI_s = 3 AR₁ = 5 ΩR₂ = 10 ΩR₃ = 20 ΩR₄ = 10 Ω

I_R1 = A

8.Метод накладанняСкладна

Лінійне резистивне коло містить три незалежні джерела: V₁, V₂ і I_s. Струм I через навантаження виміряли тричі. Коли всі джерела мають звичайні значення, I = 18 mA. Коли V₁ подвоєне, а два інші без змін, I = 24 mA. Коли напрямок I_s змінено на протилежний, а два інші без змін, I = 2 mA. Знайдіть струм навантаження I, коли V₂ вимкнене, а V₁ і I_s мають звичайні значення.

звичайні значення: I = 18 mA2·V₁: I = 24 mA−I_s: I = 2 mA

I = mA

9.Тевенен і НортонСередня

Знайдіть струм Нортона I_N: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V₁ = 15 VR₁ = 12 ΩR₂ = 8 ΩR₃ = 10 Ω

I_N = A

10.Тевенен і НортонСкладна

Знайдіть струм Нортона I_N: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V₁ = 10 VI_s = 5 AR₁ = 30 ΩR₂ = 20 ΩR₃ = 4 Ω

I_N = A

11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня

ОП ідеальний і живиться від ±15 V; його вихід насичується на рівні ±14 V. На неінвертувальний підсилювач подається синусоїдальний сигнал. Знайдіть найбільшу амплітуду вхідного сигналу V_in,max (пікове значення), за якої вихідний сигнал не обмежується.

R₁ = 1 kΩR_f = 2 kΩV_sat = ±14 V

V_in,max = V

12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу V_out.

V₁ = 0,8 VV₂ = 1,9 VR₁ = 2 kΩR₂ = 10 kΩR_f = 10 kΩ

V_out = V

13.Перехідні процеси RC і RLСередня

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 5 ms.

V_s = 20 VR = 50 ΩL = 150 mHt = 5 ms

i = A

14.Перехідні процеси RC і RLСкладна

Ключ паралельно R₂ був замкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть струм котушки i при t = 5 ms.

V_s = 15 VR₁ = 22 ΩR₂ = 47 ΩL = 150 mHt = 5 ms

i = A

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: I_R1 = 0,3176 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R₃ + R₄ = 20 + 20 = 40 Ω

R₂ ∥ 40 = 20·40/(20+40) = 13,33 Ω

R_eq = R₁ + 13,33 = 15 + 13,33 = 28,33 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише R_eq, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

I_R1 = V₁/R_eq = 9/28,33 = 0,3176 A

Відповідь

I_R1 = 0,3176 A

2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: R_eq = 30,91 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

R₅ + R₆ = 10 + 30 = 40 Ω

R₄ ∥ 40 = 3,636 Ω

R₃ + 3,636 = 11,64 Ω

R₂ ∥ 11,64 = 5,908 Ω

R_eq = R₁ + 5,908 = 25 + 5,908 = 30,91 Ω

Відповідь

R_eq = 30,91 Ω

3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I_R3 = 1,71 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V₁ = 24 V). Невідомі: V_A, V_B.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

V_A/R₂ + (V_A − V₁)/R₁ + (V_A − V_B)/R₃ = 0

V_A/3 + (V_A − 24)/8 + (V_A − V_B)/3 = 0

0,7917·V_A − 0,3333·V_B = 3

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

V_B/R₄ + (V_B − V_A)/R₃ = I_s

V_B/8 + (V_B − V_A)/3 = (−2)

−0,3333·V_A + 0,4583·V_B = −2

Розв’яжіть

Δ = (0,7917)(0,4583) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,2517

V_A = Δ₁/Δ = 0,7083/0,2517 = 2,814 V

V_B = Δ₂/Δ = −0,5833/0,2517 = −2,317 V

Відповідь

I_R3 = (V_A − V_B)/R₃ = (2,814 − −2,317)/3 = 1,71 A

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: V_A = 28,42 V

ЗСК для вузла A

Струми, що виходять з A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

(V_A − V₁)/R₁ + V_A/R₂ + (V_A − V_B)/R₃ = 0

0,3833·V_A − 0,1667·V_B = 3

ЗСК для вузла B

Залежне джерело подає g·V_A у вузол B. Розглядайте його як незалежне джерело, потім перенесіть доданок з V_A у ліву частину.

(V_B − V_A)/R₃ + V_B/R₄ = 0,25·V_A

−0,4167·V_A + 0,25·V_B = 0

Розв’яжіть

Δ = (0,3833)(0,25) − (−0,1667)(−0,4167) = 0,02639

V_A = Δ₁/Δ = 0,75/0,02639 = 28,42 V

V_B = Δ₂/Δ = 1,25/0,02639 = 47,37 V

Відповідь

V_A = 28,42 V

5.Метод контурних струмів

Відповідь: I_R3 = 0,2864 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R₁·I₁ + R₃(I₁ − I₂) = V₁

4·I₁ + 20(I₁ − I₂) = 6

24·I₁ − 20·I₂ = 6

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₃(I₂ − I₁) = −V₂

15·I₂ + 20(I₂ − I₁) = (−9)

−20·I₁ + 35·I₂ = −9

Розв’яжіть

Δ = (24)(35) − (−20)(−20) = 440

I₁ = Δ₁/Δ = 30/440 = 0,06818 A

I₂ = Δ₂/Δ = −96/440 = −0,2182 A

Відповідь

I_R3 = I₁ − I₂ = 0,2864 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: V_R2 = 2,172 V

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂, I₃. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

R₁·I₁ + R₄(I₁ − I₂) = V₁

15·I₁ + 4(I₁ − I₂) = 18

19·I₁ − 4·I₂ = 18

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₄(I₂ − I₁) + R₅(I₂ − I₃) = 0

15·I₂ + 4(I₂ − I₁) + 3(I₂ − I₃) = 0

−4·I₁ + 22·I₂ − 3·I₃ = 0

ЗНК для контуру 3

R₃·I₃ + R₅(I₃ − I₂) = −V₂

20·I₃ + 3(I₃ − I₂) = (−6)

−3·I₂ + 23·I₃ = −6

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 9075

I₁ = Δ₁/Δ = 8874/9075 = 0,9779 A

I₂ = Δ₂/Δ = 1314/9075 = 0,1448 A

I₃ = Δ₃/Δ = −2196/9075 = −0,242 A

Відповідь

I_R2 = I₂ = 0,1448 A

V_R2 = I_R2·R₂ = 0,1448·15 = 2,172 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I_R1 = 0,36 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Випадок 1 · діє лише V₁

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R₃+R₄ = 20+10 = 30 Ω

R₂ ∥ (R₃+R₄) = 10·30/(10+30) = 7,5 Ω

V_A = 12·7,5/(5+7,5) = 7,2 V

V_B = V_A·R₄/(R₃+R₄) = 7,2·10/30 = 2,4 V

I_R1′ = (V₁ − V_A)/R₁ = (12 − 7,2)/5 = 0,96 A

Випадок 2 · діє лише I_s

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R₁ ∥ R₂ = 5·10/(5+10) = 3,333 Ω

R_eq = R₄ ∥ (R₃+R₁∥R₂) = 10 ∥ 23,33 = 7 Ω

V_B = I_s·R_eq = 3·7 = 21 V

V_A = V_B·(R₁∥R₂)/(R₃+R₁∥R₂) = 21·3,333/23,33 = 3 V

I_R1″ = (V₁ − V_A)/R₁ = (0 − 3)/5 = −0,6 A

Додайте складові

I_R1 = I_R1′ + I_R1″

I_R1 = 0,96 + (−0,6) = 0,36 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: I = 14 mA

Запишіть вимірювання через внески

Кожен внесок пропорційний своєму джерелу.

I₁ + I₂ + I₃ = 18

2·I₁ + I₂ + I₃ = 24

I₁ + I₂ − I₃ = 2

Знайдіть внески

I₁ = 24 − 18 = 6 mA

I₃ = (18 − 2)/2 = 8 mA

I₂ = 18 − 6 − 8 = 4 mA

Вимкніть V₂

I = I₁ + I₃ = 6 + 8 = 14 mA

Відповідь

I = 14 mA

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: I_N = 0,4054 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги V_th, послідовне з опором R_th. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму I_N = V_th/R_th, паралельне R_th.

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R₁ ∥ R₂ = 12·8/(12+8) = 4,8 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 4,8 + 10 = 14,8 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

V_th = V₁·R₂/(R₁+R₂) = 15·8/(12+8) = 6 V

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

I_N = V_th/R_th = 6/14,8 = 0,4054 A

10.Тевенен і Нортон

Відповідь: I_N = 5,25 A

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

R₁ ∥ R₂ = 30·20/(30+20) = 12 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 12 + 4 = 16 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

V_A = V₁·R₂/(R₁+R₂) + I_s·(R₁∥R₂) = 4 + 5·12 = 64 V

V_th = V_B = V_A + I_s·R₃ = 64 + 5·4 = 84 V

Еквівалент Нортона

I_N = V_th/R_th = 84/16 = 5,25 A

11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V_in,max = 4,667 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення

A_v = 1 + R_f/R₁ = 1 + 2/1 = 3

Найбільший вхідний сигнал без обмеження

V_in,max = V_sat/|A_v| = 14/3 = 4,667 V

Відповідь

V_in,max = 4,667 V

12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V_out = −5,9 V

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I₁ = V₁/R₁ = 0,8/2 = 0,4 mA

I₂ = V₂/R₂ = 1,9/10 = 0,19 mA

I_f = I₁ + I₂ = 0,59 mA

Вихідна напруга

V_out = −R_f·I_f = −10·0,59 = −5,9 V

Відповідь

V_out = −5,9 V

13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,3244 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 150 mH / 50 Ω = 3 ms

i(∞) = V_s/R = 20/50 = 0,4 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e^−t/τ) = 0,4·(1 − e^−5/3) = 0,3244 A

Відповідь

i = 0,3244 A

14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,264 A

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

До t = 0 замкнений ключ шунтує R₂; після цього в контурі обидва резистори, R₁ і R₂.

i(0) = 15/22 = 0,6818 A

i(∞) = 15/(22 + 47) = 0,2174 A

τ = L/R = 150/69 = 2,174 ms

i(t) = 0,2174 + (0,6818 − 0,2174)·e^−t/τ

Струм у заданий момент

i(5) = 0,2174 + (0,4644)·e^−5/2,174 = 0,264 A

Відповідь

i = 0,264 A

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1

Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Метод

Метод вузлових потенціалів

Метод

Метод контурних струмів

Метод

Метод накладання

Метод

Тевенен і Нортон

Метод

Схеми з операційними підсилювачами

Перехідні процеси RC і RL

Метод

2Задачі для практики

3Розчини

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Струм джерела

Відповідь

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Відповідь

Визначте вузли

ЗСК у вузлі A

ЗСК у вузлі B

Розв’яжіть

Відповідь

ЗСК для вузла A

ЗСК для вузла B

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

ЗНК для контуру 3

Розв’яжіть

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V1

Випадок 2 · діє лише Is

Додайте складові

Запишіть вимірювання через внески

Знайдіть внески

Вимкніть V₂

Відповідь

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Еквівалент Нортона

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Еквівалент Нортона

Коефіцієнт підсилення

Найбільший вхідний сигнал без обмеження

Відповідь

Вхідні струми

Вихідна напруга

Відповідь

Стала часу і кінцевий струм

Струм у заданий момент

Відповідь

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Струм у заданий момент

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V₁

Випадок 2 · діє лише I_s

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу