Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​4 ΩIR2​AR4​8 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 12 VR1 = 4 ΩR2 = 4 ΩR3 = 8 ΩR4 = 8 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 15 Ω+−V1​5 VR2​8 ΩIR2​AR4​30 ΩBR6​25 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 5 VR1 = 4 ΩR2 = 8 ΩR3 = 8 ΩR4 = 30 ΩR5 = 15 ΩR6 = 25 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​15 Ω+−V1​30 VR2​6 Ω+−V2​24 VR3​20 ΩI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 30 VR1 = 15 ΩV2 = 24 VR2 = 6 ΩR3 = 20 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 20 Ω+−V1​9 VR3​25 ΩAR5​25 ΩBIs​2,5 A+−V2​12 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 9 VIs = 2,5 AV2 = 12 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 25 ΩR4 = 20 ΩR5 = 25 Ω
VA = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 4 ΩR2​ = 6 Ω+−V1​12 VR3​2 ΩIR3​A+−V2​15 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VV2 = 15 VR1 = 4 ΩR2 = 6 ΩR3 = 2 Ω
IR3 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 3 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​36 VR4​6 ΩIR4​AR5​10 ΩB+−V2​24 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 36 VV2 = 24 VR1 = 20 ΩR2 = 3 ΩR3 = 5 ΩR4 = 6 ΩR5 = 10 Ω
IR4 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​6 VR2​8 ΩIR2​AR4​3 ΩBIs​1,5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 6 VIs = 1,5 AR1 = 8 ΩR2 = 8 ΩR3 = 8 ΩR4 = 3 Ω
IR2 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 4 ΩR2​ = 4 Ω−+VR2​R4​ = 4 Ω+−V1​24 VR3​10 ΩAIs​1,5 AB+−V2​24 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 24 VIs = 1,5 AV2 = 24 VR1 = 4 ΩR2 = 4 ΩR3 = 10 ΩR4 = 4 Ω
VR2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 6 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​24 VR2​20 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 24 VR1 = 6 ΩR2 = 20 ΩR3 = 3 Ω
Vth = V
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​36 VR2​8 ΩAIs​5 ABRL​6 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 6 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 36 VIs = 5 AR1 = 4 ΩR2 = 8 ΩR3 = 30 ΩRL = 6 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 100 kΩVin​R1​ = 2 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V; його вихід насичується на рівні ±12 V. На інвертувальний підсилювач подається синусоїдальний сигнал. Знайдіть найбільшу амплітуду вхідного сигналу Vin,max (пікове значення), за якої вихідний сигнал не обмежується.

R1 = 2 kΩRf = 100 kΩVsat = ±12 V
Vin,max = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
Vin​V1​Vout​каскад 1: інвертувальнийR1​ = 10 kΩRf1​ = 47 kΩкаскад 2: неінвертувальнийR2​ = 4,7 kΩRf2​ = 10 kΩ

Два каскади на ідеальних ОП увімкнено послідовно: інвертувальний підсилювач (R1, Rf1), за ним неінвертувальний (R2 на землю, Rf2 у колі зворотного зв’язку). Обидва живляться від ±15 V. Знайдіть загальний коефіцієнт підсилення за напругою Av = Vout/Vin.

R1 = 10 kΩRf1 = 47 kΩR2 = 4,7 kΩRf2 = 10 kΩ
Av =
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​9 Vt = 0R1​ = 4,7 kΩR2​ = 1 kΩC47 µF+−vC​

Джерело Vₛ заряджає конденсатор через R₁, а R₂ під’єднано паралельно C. Конденсатор розряджений, коли вимикач замикається в момент t = 0. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 15 ms.

Vs = 9 VR1 = 4,7 kΩR2 = 1 kΩC = 47 µFt = 15 ms
vC = V
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​20 Vt = 0R = 6,8 kΩC220 µF+−vC​vC​(0) = 10 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 10 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 750 ms.

Vs = 20 VR = 6,8 kΩC = 220 µFvC(0) = 10 Vt = 750 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,333 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 4 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​4 ΩAR4​8 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 8 + 8 = 16 Ω
R2 ∥ 16 = 4·16/(4+16) = 3,2 Ω
Req = R1 + 3,2 = 4 + 3,2 = 7,2 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 12/7,2 = 1,667 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 12 − 1,667·4 = 5,333 V
IR2 = VA/R2 = 5,333/4 = 1,333 A

Відповідь

IR2 = 1,333 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,3767 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 4 ΩR3​ = 8 ΩR5​ = 15 Ω+−V1​5 VR2​8 ΩAR4​30 ΩBR6​25 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 15 + 25 = 40 Ω
R4 ∥ 40 = 17,14 Ω
R3 + 17,14 = 25,14 Ω
R2 ∥ 25,14 = 6,069 Ω
Req = R1 + 6,069 = 4 + 6,069 = 10,07 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 5/10,07 = 0,4966 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 5 − 0,4966·4 = 3,014 V
IR2 = VA/R2 = 3,014/8 = 0,3767 A

Відповідь

IR2 = 0,3767 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = −1,059 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 30)/15 + (VA − 24)/6 + VA/20 = 0

Знайдіть VA

VA = (30/15 + 24/6 + 0/20) / (1/15 + 1/6 + 1/20) = 6/0,2833 = 21,18 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (0 − VA)/R3 = (0 − 21,18)/20 = −1,059 A

Відповідь

I3 = −1,059 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 14,04 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 20 Ω+−V1​9 VR3​25 ΩAR5​25 ΩBIs​2,5 A+−V2​12 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 9 V, V2 = 12 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/25 + (VA − 9)/8 + (VA − VB)/6 = 0
0,3317·VA − 0,1667·VB = 1,125

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/25 + (VB − VA)/6 + (VB − 12)/20 = 2,5
−0,1667·VA + 0,2567·VB = 3,1

Розв’яжіть

Δ = (0,3317)(0,2567) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,05735
VA = Δ1/Δ = 0,8054/0,05735 = 14,04 V
VB = Δ2/Δ = 1,216/0,05735 = 21,2 V

Відповідь

VA = 14,04 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR3 = 3 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 6 Ω+−V1​12 VR3​2 ΩA+−V2​15 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
4·I1 + 2(I1 − I2) = 12
6·I1 − 2·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
6·I2 + 2(I2 − I1) = (−15)
−2·I1 + 8·I2 = −15

Розв’яжіть

Δ = (6)(8) − (−2)(−2) = 44
I1 = Δ1/Δ = 66/44 = 1,5 A
I2 = Δ2/Δ = −66/44 = −1,5 A

Відповідь

IR3 = I1 − I2 = 3 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: IR4 = 1,925 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 3 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​36 VR4​6 ΩAR5​10 ΩB+−V2​24 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
20·I1 + 6(I1 − I2) = 36
26·I1 − 6·I2 = 36

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
3·I2 + 6(I2 − I1) + 10(I2 − I3) = 0
−6·I1 + 19·I2 − 10·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
5·I3 + 10(I3 − I2) = (−24)
−10·I2 + 15·I3 = −24

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 4270
I1 = Δ1/Δ = 5220/4270 = 1,222 A
I2 = Δ2/Δ = −3000/4270 = −0,7026 A
I3 = Δ3/Δ = −8832/4270 = −2,068 A

Відповідь

IR4 = I1 − I2 = 1,925 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR2 = 0,425 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​6 VR2​8 ΩAR4​3 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 8+3 = 11 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 8·11/(8+11) = 4,632 Ω
VA = 6·4,632/(8+4,632) = 2,2 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 2,2·3/11 = 0,6 V
IR2′ = (VA − 0)/R2 = (2,2 − 0)/8 = 0,275 A
R1​ = 8 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​8 ΩAR4​3 ΩBIs​1,5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 8·8/(8+8) = 4 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 3 ∥ 12 = 2,4 Ω
VB = Is·Req = 1,5·2,4 = 3,6 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 3,6·4/12 = 1,2 V
IR2″ = (VA − 0)/R2 = (1,2 − 0)/8 = 0,15 A

Додайте складові

IR2 = IR2′ + IR2″
IR2 = 0,275 + 0,15 = 0,425 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: VR2 = 0,3158 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 4 Ω+−V1​24 VR3​10 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 10 ∥ 8 = 4,444 Ω
VA = 24·4,444/(4+4,444) = 12,63 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 12,63·4/8 = 6,316 V
VR2′ = VB − VA = 6,316 − 12,63 = −6,316 V
R1​ = 4 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​10 ΩAIs​1,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 2,857 Ω, тож лівий шлях — R2+2,857 = 6,857 Ω
Req = R4 ∥ 6,857 = 2,526 Ω
VB = Is·Req = (−1,5)·2,526 = −3,789 V
VA = VB·2,857/6,857 = −1,579 V
VR2″ = VB − VA = −3,789 − −1,579 = −2,211 V
R1​ = 4 ΩR2​ = 4 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​10 ΩAОБРИВB+−V2​24 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 4·10/(4+10) = 2,857 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 24·6,857/10,86 = 15,16 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 15,16·2,857/6,857 = 6,316 V
VR2‴ = VB − VA = 15,16 − 6,316 = 8,842 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = (−6,316) + (−2,211) + 8,842 = 0,3158 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 18,46 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 6 ΩR3​ = 3 ΩКЗR2​20 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 6·20/(6+20) = 4,615 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,615 + 3 = 7,615 Ω
R1​ = 6 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​24 VR2​20 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 24·20/(6+20) = 18,46 V
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 140,8 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 4 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​8 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 4·8/(4+8) = 2,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,667 + 30 = 32,67 Ω
R1​ = 4 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​36 VR2​8 ΩAIs​5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 24 + 5·2,667 = 37,33 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 37,33 + 5·30 = 187,3 V
Rth​ = 32,67 Ω+−Vth​187,3 VRL​6 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 187,3/(32,67 + 6) = 4,845 A
PL = IL²·RL = 4,845²·6 = 140,8 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vin,max = 0,24 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення

|Av| = Rf/R1 = 100/2 = 50

Найбільший вхідний сигнал без обмеження

Vin,max = Vsat/|Av| = 12/50 = 0,24 V

Відповідь

Vin,max = 0,24 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Av = −14,7

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення кожного каскаду

A1 = −Rf1/R1 = −47/10 = −4,7
A2 = 1 + Rf2/R2 = 1 + 10/4,7 = 3,128

Загальний коефіцієнт підсилення

Av = A1·A2 = −4,7·3,128 = −14,7

Відповідь

Av = −14,7
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 0,5068 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Еквівалентна схема Тевенена з боку конденсатора

Закоротіть джерело, щоб знайти Rth; розімкніть конденсатор, щоб знайти напругу, до якої він зарядиться.

Rth = R1 ∥ R2 = 4,7·1/(4,7 + 1) = 0,8246 kΩ
vC(∞) = 9·1/(4,7 + 1) = 1,579 V

Стала часу

τ = Rth·C = 0,8246·47 = 38,75 ms

Крива заряджання

vC(t) = 1,579·(1 − e−15/38,75) = 0,5068 V

Відповідь

vC = 0,5068 V
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 13,94 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 10 V, vC(∞) = Vs = 20 V
τ = R·C = 6,8 kΩ · 220 µF = 1496 ms
vC(t) = 20 + (10 − 20)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(750) = 20 + (−10)·e−750/1496 = 13,94 V

Відповідь

vC = 13,94 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1