Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 10 ΩIR1​R3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​10 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 9 VR1 = 10 ΩR2 = 8 ΩR3 = 2 ΩR4 = 10 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 20 ΩR3​ = 5 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​36 VR2​8 ΩIR2​AR4​30 ΩBR6​25 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 36 VR1 = 20 ΩR2 = 8 ΩR3 = 5 ΩR4 = 30 ΩR5 = 6 ΩR6 = 25 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 20 ΩIR1​R3​ = 8 Ω+−V1​30 VR2​6 ΩAR4​12 ΩBIs​4 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 30 VIs = 4 AR1 = 20 ΩR2 = 6 ΩR3 = 8 ΩR4 = 12 Ω
IR1 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​5 VR2​15 ΩAR4​12 ΩBIs​?

Джерело струму регулюють, доки вузлова напруга в A не стане VA = 7,5 V. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм джерела Is (напрямок як на схемі).

V1 = 5 VR1 = 10 ΩR2 = 15 ΩR3 = 20 ΩR4 = 12 ΩVA = 7,5 V
Is = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 3 ΩR2​ = 2 Ω+−V1​10 VR3​12 Ω+−VR3​A+−V2​15 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR3 на R3 з указаною полярністю.

V1 = 10 VV2 = 15 VR1 = 3 ΩR2 = 2 ΩR3 = 12 Ω
VR3 = V
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 2 Ω+−VR3​+−V1​12 VR4​2 ΩAR5​30 ΩB+−V2​30 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR3 на R3 з указаною полярністю.

V1 = 12 VV2 = 30 VR1 = 20 ΩR2 = 6 ΩR3 = 2 ΩR4 = 2 ΩR5 = 30 Ω
VR3 = V
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​18 VR2​8 ΩAR4​4 Ω+−VR4​BIs​5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR4 на R4 з указаною полярністю.

V1 = 18 VIs = 5 AR1 = 5 ΩR2 = 8 ΩR3 = 5 ΩR4 = 4 Ω
VR4 = V
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩIR2​R4​ = 4 Ω+−V1​18 VR3​30 ΩAIs​6 AB−+V2​5 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 18 VIs = 6 AV2 = 5 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 30 ΩR4 = 4 Ω
IR2 = A
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​9 VR2​12 ΩARL​15 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 15 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 9 VR1 = 15 ΩR2 = 12 ΩR3 = 10 ΩRL = 15 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 25 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​30 VR2​8 ΩAIs​1,5 ABRL​4 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 4 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 30 VIs = 1,5 AR1 = 25 ΩR2 = 8 ΩR3 = 12 ΩRL = 4 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​R2​ = 10 kΩV1​ = 1 VR1​ = 4,7 kΩV2​ = 0,2 VR3​ = 4,7 kΩR4​ = 10 kΩ

Диференціальний підсилювач використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V, R3 = R1 і R4 = R2. Знайдіть напругу V− на інвертувальному вході.

V1 = 1 VV2 = 0,2 VR1 = R3 = 4,7 kΩR2 = R4 = 10 kΩ
V− = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​Rf​ = 4,7 kΩV1​ = 0,6 VR1​ = 22 kΩV2​ = 0,9 VR2​ = 2 kΩ

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 0,6 VV2 = 0,9 VR1 = 22 kΩR2 = 2 kΩRf = 4,7 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​9 Vt = 0R = 15 ΩL22 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.

Vs = 9 VR = 15 ΩL = 22 mHt = 1 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​6 Vt = 0R = 4,7 kΩC22 µF+−vC​vC​(0) = 12 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 12 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 100 ms.

Vs = 6 VR = 4,7 kΩC = 22 µFvC(0) = 12 Vt = 100 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,6081 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 10 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​10 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 2 + 10 = 12 Ω
R2 ∥ 12 = 8·12/(8+12) = 4,8 Ω
Req = R1 + 4,8 = 10 + 4,8 = 14,8 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 9/14,8 = 0,6081 A

Відповідь

IR1 = 0,6081 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,003 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 20 ΩR3​ = 5 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​36 VR2​8 ΩAR4​30 ΩBR6​25 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 6 + 25 = 31 Ω
R4 ∥ 31 = 15,25 Ω
R3 + 15,25 = 20,25 Ω
R2 ∥ 20,25 = 5,734 Ω
Req = R1 + 5,734 = 20 + 5,734 = 25,73 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 36/25,73 = 1,399 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 36 − 1,399·20 = 8,022 V
IR2 = VA/R2 = 8,022/8 = 1,003 A

Відповідь

IR2 = 1,003 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 0,7688 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 20 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​30 VR2​6 ΩAR4​12 ΩBIs​4 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 30 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/6 + (VA − 30)/20 + (VA − VB)/8 = 0
0,3417·VA − 0,125·VB = 1,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/12 + (VB − VA)/8 = 4
−0,125·VA + 0,2083·VB = 4

Розв’яжіть

Δ = (0,3417)(0,2083) − (−0,125)(−0,125) = 0,05556
VA = Δ1/Δ = 0,8125/0,05556 = 14,63 V
VB = Δ2/Δ = 1,554/0,05556 = 27,98 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (30 − 14,63)/20 = 0,7688 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: Is = 2,625 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

VA відоме, тож це рівняння дає VB.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
(7,5 − 5)/10 + 7,5/15 = (VB − 7,5)/20
0,75 = (VB − 7,5)/20 → VB = 22,5 V

ЗСК для вузла B

Струми, що виходять з B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

Is = (VB − VA)/R3 + VB/R4 = (22,5 − 7,5)/20 + 22,5/12 = 2,625 A

Відповідь

Is = 2,625 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: VR3 = 11,82 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 3 ΩR2​ = 2 Ω+−V1​10 VR3​12 ΩA+−V2​15 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
3·I1 + 12(I1 − I2) = 10
15·I1 − 12·I2 = 10

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
2·I2 + 12(I2 − I1) = (−15)
−12·I1 + 14·I2 = −15

Розв’яжіть

Δ = (15)(14) − (−12)(−12) = 66
I1 = Δ1/Δ = −40/66 = −0,6061 A
I2 = Δ2/Δ = −105/66 = −1,591 A

Відповідь

IR3 = I1 − I2 = 0,9848 A
VR3 = IR3·R3 = 0,9848·12 = 11,82 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR3 = −7,104 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​12 VR4​2 ΩAR5​30 ΩB+−V2​30 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
20·I1 + 2(I1 − I2) = 12
22·I1 − 2·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
6·I2 + 2(I2 − I1) + 30(I2 − I3) = 0
−2·I1 + 38·I2 − 30·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
2·I3 + 30(I3 − I2) = (−30)
−30·I2 + 32·I3 = −30

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 6824
I1 = Δ1/Δ = 1992/6824 = 0,2919 A
I2 = Δ2/Δ = −19032/6824 = −2,789 A
I3 = Δ3/Δ = −24240/6824 = −3,552 A

Відповідь

IR3 = I3 = −3,552 A
VR3 = IR3·R3 = −3,552·2 = −7,104 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: VR4 = 17,04 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 5 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​18 VR2​8 ΩAR4​4 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 5+4 = 9 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 8·9/(8+9) = 4,235 Ω
VA = 18·4,235/(5+4,235) = 8,255 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 8,255·4/9 = 3,669 V
VR4′ = VB − 0 = 3,669 − 0 = 3,669 V
R1​ = 5 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​8 ΩAR4​4 ΩBIs​5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 5·8/(5+8) = 3,077 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 4 ∥ 8,077 = 2,675 Ω
VB = Is·Req = 5·2,675 = 13,38 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 13,38·3,077/8,077 = 5,096 V
VR4″ = VB − 0 = 13,38 − 0 = 13,38 V

Додайте складові

VR4 = VR4′ + VR4″
VR4 = 3,669 + 13,38 = 17,04 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

8.Метод накладання

Відповідь: IR2 = 0,2935 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 4 Ω+−V1​18 VR3​30 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 30 ∥ 10 = 7,5 Ω
VA = 18·7,5/(8+7,5) = 8,71 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 8,71·4/10 = 3,484 V
IR2′ = (VB − VA)/R2 = (3,484 − 8,71)/6 = −0,871 A
R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​30 ΩAIs​6 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 6,316 Ω, тож лівий шлях — R2+6,316 = 12,32 Ω
Req = R4 ∥ 12,32 = 3,019 Ω
VB = Is·Req = 6·3,019 = 18,12 V
VA = VB·6,316/12,32 = 9,29 V
IR2″ = (VB − VA)/R2 = (18,12 − 9,29)/6 = 1,471 A
R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 4 ΩКЗR3​30 ΩAОБРИВB−+V2​5 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 8·30/(8+30) = 6,316 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−5)·12,32/16,32 = −3,774 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −3,774·6,316/12,32 = −1,935 V
IR2‴ = (VB − VA)/R2 = (−3,774 − −1,935)/6 = −0,3065 A

Додайте складові

IR2 = IR2′ + IR2″ + IR2‴
IR2 = (−0,871) + 1,471 + (−0,3065) = 0,2935 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,1263 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 15 ΩR3​ = 10 ΩКЗR2​12 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 15·12/(15+12) = 6,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6,667 + 10 = 16,67 Ω
R1​ = 15 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​9 VR2​12 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 9·12/(15+12) = 4 V
Rth​ = 16,67 Ω+−Vth​4 VRL​15 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 4/(16,67 + 15) = 0,1263 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 9,706 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 25 ΩR3​ = 12 ΩКЗR2​8 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 25·8/(25+8) = 6,061 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6,061 + 12 = 18,06 Ω
R1​ = 25 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​30 VR2​8 ΩAIs​1,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,273 + 1,5·6,061 = 16,36 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 16,36 + 1,5·12 = 34,36 V
Rth​ = 18,06 Ω+−Vth​34,36 VRL​4 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 34,36/(18,06 + 4) = 1,558 A
PL = IL²·RL = 1,558²·4 = 9,706 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V− = 0,1361 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на входах

Через R₃ і R₄ тече однаковий струм, тож вони утворюють подільник напруги; зворотний зв’язок забезпечує V₋ = V₊.

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 0,2·10/(4,7 + 10) = 0,1361 V
V₋ = V₊

Відповідь

V− = 0,1361 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −2,243 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I1 = V1/R1 = 0,6/22 = 0,02727 mA
I2 = V2/R2 = 0,9/2 = 0,45 mA
If = I1 + I2 = 0,4773 mA

Вихідна напруга

Vout = −Rf·If = −4,7·0,4773 = −2,243 V

Відповідь

Vout = −2,243 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,2966 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 22 mH / 15 Ω = 1,467 ms
i(∞) = Vs/R = 9/15 = 0,6 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e−t/τ) = 0,6·(1 − e−1/1,467) = 0,2966 A

Відповідь

i = 0,2966 A
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 8,281 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 12 V, vC(∞) = Vs = 6 V
τ = R·C = 4,7 kΩ · 22 µF = 103,4 ms
vC(t) = 6 + (12 − 6)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(100) = 6 + (6)·e−100/103,4 = 8,281 V

Відповідь

vC = 8,281 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1