Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачі Назад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів: R_eq = R₁ + R₂ + …
Паралельне з’єднання резисторів: 1/R_eq = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Два паралельно: R_eq = R₁R₂ / (R₁ + R₂)
Закон Ома: V = I·R
Потужність: P = V·I = I²R = V²/R

Метод

Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Перемальовуйте коло після кожного кроку.
Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа: ΣI_in = ΣI_out
Струм гілки: I = (V_a − V_b)/R
Опорний вузол: V_ground = 0

Метод

Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
Виразіть кожен струм гілки як (V_a − V_b)/R.
Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа: ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор: струм = I₁ − I₂
Джерело струму в контурі: задає струм цього контуру

Метод

Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання: x = x₁ + x₂ + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги: коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму: розрив (0 A)
Подільник напруги: V₂ = V·R₂/(R₁ + R₂)
Подільник струму: I₁ = I·R₂/(R₁ + R₂)

Метод

Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена: V_th = V_{open circuit}
Опір Тевенена: R_th: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона: I_N = V_th/R_th
Струм навантаження: I_L = V_th/(R_th + R_L)
Передача максимальної потужності: R_L = R_th, P_max = V_th²/(4R_th)

Метод

Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це V_th.
Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це R_th.
Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: V_th послідовно з R_th.
Для еквівалента Нортона перетворіть: I_N = V_th/R_th, з паралельним R_N = R_th.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач: V_out = −(R_f/R_in)·V_in
Неінвертувальний підсилювач: V_out = (1 + R_f/R₁)·V_in
Сумувальний підсилювач: V_out = −R_f(V₁/R₁ + V₂/R₂)
Ідеальний ОП: V₊ = V₋, I_in = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу: τ = RC | τ = L/R
Відгук: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ
Конденсатор на постійному струмі: розрив; v_C не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі: коротке замикання; i_L не може змінитися стрибком
Усталений режим: t ≈ 5τ

Метод

Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня

Знайдіть еквівалентний опір R_eq, який бачить джерело V₁.

V₁ = 30 VR₁ = 8 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 15 ΩR₄ = 8 Ω

R_eq = Ω

2.Послідовні й паралельні резисториСкладна

Знайдіть струм I_R2 через R₂.

V₁ = 6 VR₁ = 10 ΩR₂ = 5 ΩR₃ = 15 ΩR₄ = 25 ΩR₅ = 30 ΩR₆ = 20 Ω

I_R2 = A

3.Метод вузлових потенціалівСередня

Джерело напруги Vₛ між A і B має затискач + біля B, тож забезпечує V_B − V_A = Vₛ. Методом вузлових потенціалів із надвузлом знайдіть вузлову напругу V_A (відносно землі).

I_s = 2,5 AV_s = 8 VR₁ = 8 ΩR₂ = 4 Ω

V_A = V

4.Метод вузлових потенціалівСкладна

Джерело напруги Vₛ між A і B має затискач + біля A, тож забезпечує V_A − V_B = Vₛ. Методом вузлових потенціалів із надвузлом знайдіть вузлову напругу V_B (відносно землі).

V₁ = 9 VI_s = 3 AV_s = 5 VR₁ = 8 ΩR₂ = 10 ΩR₃ = 4 Ω

V_B = V

5.Метод контурних струмівСередня

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу V_R1 на R₁ з указаною полярністю.

V₁ = 10 VV₂ = 12 VR₁ = 6 ΩR₂ = 4 ΩR₃ = 15 Ω

V_R1 = V

6.Метод контурних струмівСкладна

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм I_R4 через R₄ у напрямку стрілки.

V₁ = 18 VV₂ = 10 VR₁ = 4 ΩR₂ = 6 ΩR₃ = 12 ΩR₄ = 8 ΩR₅ = 5 Ω

I_R4 = A

7.Метод накладанняСередня

Лінійне резистивне коло містить одне джерело напруги V_s і одне джерело струму I_s. Струм I через резистор навантаження виміряли двічі: при V_s = 6 V і I_s = 1 mA I = 6,8 mA; при V_s = 2 V і I_s = 10 mA I = −1,6 mA. Знайдіть струм навантаження I при V_s = 20 V і I_s = 1 mA.

6 V, 1 mA → 6,8 mA2 V, 10 mA → −1,6 mAV_s = 20 V, I_s = 1 mA

I = mA

8.Метод накладанняСкладна

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм I_R2 через R₂ у напрямку стрілки.

V₁ = 15 VI_s = 3 AV₂ = 6 VR₁ = 2 ΩR₂ = 8 ΩR₃ = 20 ΩR₄ = 25 Ω

I_R2 = A

9.Тевенен і НортонСередня

Знайдіть напругу Тевенена V_th з боку затискачів a–b.

V₁ = 12 VR₁ = 10 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 10 Ω

V_th = V

10.Тевенен і НортонСкладна

До a–b підключено навантаження R_L = 25 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність P_L, що передається навантаженню.

V₁ = 18 VI_s = 4 AR₁ = 25 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 15 ΩR_L = 25 Ω

P_L = W

11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня

Підберіть резистор зворотного зв’язку R_f, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 3.

R₁ = 100 kΩA_v = 3

R_f = kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу V_out.

V₁ = −2 VV₂ = 1,1 VR₁ = 10 kΩR₂ = 1 kΩR₃ = 4,7 kΩR₄ = 1 kΩ

V_out = V

13.Перехідні процеси RC і RLСередня

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.

V_s = 5 VR = 33 ΩL = 33 mHt = 1 ms

i = A

14.Перехідні процеси RC і RLСкладна

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 2 V з указаною полярністю. За який час v_C досягне 5,2 V? Знайдіть t.

V_s = 6 VR = 4,7 kΩC = 100 µFv_C(0) = 2 V

t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: R_eq = 17,08 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R₃ + R₄ = 15 + 8 = 23 Ω

R₂ ∥ 23 = 15·23/(15+23) = 9,079 Ω

R_eq = R₁ + 9,079 = 8 + 9,079 = 17,08 Ω

Відповідь

R_eq = 17,08 Ω

2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: I_R2 = 0,3619 A

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

R₅ + R₆ = 30 + 20 = 50 Ω

R₄ ∥ 50 = 16,67 Ω

R₃ + 16,67 = 31,67 Ω

R₂ ∥ 31,67 = 4,318 Ω

R_eq = R₁ + 4,318 = 10 + 4,318 = 14,32 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише R_eq, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

I_R1 = V₁/R_eq = 6/14,32 = 0,419 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

V_A = V₁ − I_R1·R₁ = 6 − 0,419·10 = 1,81 V

I_R2 = V_A/R₂ = 1,81/5 = 0,3619 A

Відповідь

I_R2 = 0,3619 A

3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: V_A = 1,333 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

Утворіть надвузол

Струм через джерело напруги між A і B невідомий, тож ЗСК не можна записати для A чи B окремо. Об’єднайте A, B і джерело в один надвузол: струм, що входить у нього, дорівнює струму, що виходить.

V_B = V_A + V_s = V_A + 8

V_A/R₁ + V_B/R₂ = I_s

Розв’яжіть

V_A/8 + (V_A + 8)/4 = 2,5

V_A = (2,5 − 8/4)/(1/8 + 1/4) = 1,333 V

V_B = 1,333 + 8 = 9,333 V

Відповідь

V_A = 1,333 V

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: V_B = 6,316 V

Утворіть надвузол

V_B = V_A − 5

(V_A − V₁)/R₁ + V_A/R₂ + V_B/R₃ = I_s

Розв’яжіть

(V_A − 9)/8 + V_A/10 + (V_A − 5)/4 = 3

V_A·(1/8 + 1/10 + 1/4) = 3 + 9/8 + 5/4 = 5,375

V_A = 5,375/0,475 = 11,32 V

V_B = 6,316 V

Відповідь

V_B = 6,316 V

5.Метод контурних струмів

Відповідь: V_R1 = 0,3448 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R₁·I₁ + R₃(I₁ − I₂) = V₁

6·I₁ + 15(I₁ − I₂) = 10

21·I₁ − 15·I₂ = 10

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₃(I₂ − I₁) = −V₂

4·I₂ + 15(I₂ − I₁) = (−12)

−15·I₁ + 19·I₂ = −12

Розв’яжіть

Δ = (21)(19) − (−15)(−15) = 174

I₁ = Δ₁/Δ = 10/174 = 0,05747 A

I₂ = Δ₂/Δ = −102/174 = −0,5862 A

Відповідь

I_R1 = I₁ = 0,05747 A

V_R1 = I_R1·R₁ = 0,05747·6 = 0,3448 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I_R4 = 1,252 A

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂, I₃. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

R₁·I₁ + R₄(I₁ − I₂) = V₁

4·I₁ + 8(I₁ − I₂) = 18

12·I₁ − 8·I₂ = 18

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₄(I₂ − I₁) + R₅(I₂ − I₃) = 0

6·I₂ + 8(I₂ − I₁) + 5(I₂ − I₃) = 0

−8·I₁ + 19·I₂ − 5·I₃ = 0

ЗНК для контуру 3

R₃·I₃ + R₅(I₃ − I₂) = −V₂

12·I₃ + 5(I₃ − I₂) = (−10)

−5·I₂ + 17·I₃ = −10

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 2488

I₁ = Δ₁/Δ = 4964/2488 = 1,995 A

I₂ = Δ₂/Δ = 1848/2488 = 0,7428 A

I₃ = Δ₃/Δ = −920/2488 = −0,3698 A

Відповідь

I_R4 = I₁ − I₂ = 1,252 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I = 23,6 mA

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Запишіть відгук як суму внесків

Кожен внесок пропорційний своєму джерелу з коефіцієнтом, що залежить лише від резисторів.

I = k₁·V_s + k₂·I_s

6·k₁ + 1·k₂ = 6,8

2·k₁ + 10·k₂ = −1,6

Знайдіть коефіцієнти

Δ = (6)(10) − (1)(2) = 58

k₁ = Δ₁/Δ = 69,6/58 = 1,2

k₂ = Δ₂/Δ = −23,2/58 = −0,4

k₁ = 1,2 mA/V, k₂ = −0,4

Обчисліть новий струм

I = 1,2·20 + (−0,4)·1 = 23,6 mA

Відповідь

I = 23,6 mA

8.Метод накладання

Відповідь: I_R2 = −1,935 A

Випадок 1 · діє лише V₁

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R₃ ∥ (R₂+R₄) = 20 ∥ 33 = 12,45 Ω

V_A = 15·12,45/(2+12,45) = 12,92 V

V_B = V_A·R₄/(R₂+R₄) = 12,92·25/33 = 9,791 V

I_R2′ = (V_A − V_B)/R₂ = (12,92 − 9,791)/8 = 0,3916 A

Випадок 2 · діє лише I_s

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R₁ ∥ R₃ = 1,818 Ω, тож лівий шлях — R₂+1,818 = 9,818 Ω

R_eq = R₄ ∥ 9,818 = 7,05 Ω

V_B = I_s·R_eq = 3·7,05 = 21,15 V

V_A = V_B·1,818/9,818 = 3,916 V

I_R2″ = (V_A − V_B)/R₂ = (3,916 − 21,15)/8 = −2,154 A

Випадок 3 · діє лише V₂

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R₁ ∥ R₃ = 2·20/(2+20) = 1,818 Ω

V_B = V₂·(R₂+R₁∥R₃)/(R₄+R₂+R₁∥R₃) = 6·9,818/34,82 = 1,692 V

V_A = V_B·(R₁∥R₃)/(R₂+R₁∥R₃) = 1,692·1,818/9,818 = 0,3133 V

I_R2‴ = (V_A − V_B)/R₂ = (0,3133 − 1,692)/8 = −0,1723 A

Додайте складові

I_R2 = I_R2′ + I_R2″ + I_R2‴

I_R2 = 0,3916 + (−2,154) + (−0,1723) = −1,935 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: V_th = 7,2 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги V_th, послідовне з опором R_th. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму I_N = V_th/R_th, паралельне R_th.

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R₁ ∥ R₂ = 10·15/(10+15) = 6 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 6 + 10 = 16 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

V_th = V₁·R₂/(R₁+R₂) = 12·15/(10+15) = 7,2 V

10.Тевенен і Нортон

Відповідь: P_L = 111,4 W

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

R₁ ∥ R₂ = 25·15/(25+15) = 9,375 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 9,375 + 15 = 24,38 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

V_A = V₁·R₂/(R₁+R₂) + I_s·(R₁∥R₂) = 6,75 + 4·9,375 = 44,25 V

V_th = V_B = V_A + I_s·R₃ = 44,25 + 4·15 = 104,2 V

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

I_L = V_th/(R_th + R_L) = 104,2/(24,38 + 25) = 2,111 A

P_L = I_L²·R_L = 2,111²·25 = 111,4 W

11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: R_f = 200 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = V_in, а струм через R₁ тече й через R_f, тож V_out = V_in·(1 + R_f/R₁).

A_v = 1 + R_f/R₁

R_f = (3 − 1)·100 = 200 kΩ

Відповідь

R_f = 200 kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V_out = 0,4123 V

Напруга на вході +

V₊ = V₂·R₄/(R₃ + R₄) = 1,1·1/(4,7 + 1) = 0,193 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

V_out = −(1/10)·(−2) + (1 + 1/10)·0,193 = 0,2 + 0,2123 = 0,4123 V

Відповідь

V_out = 0,4123 V

13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,09578 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 33 mH / 33 Ω = 1 ms

i(∞) = V_s/R = 5/33 = 0,1515 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e^−t/τ) = 0,1515·(1 − e^−1/1) = 0,09578 A

Відповідь

i = 0,09578 A

14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 756,4 ms

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

v_C(0) = 2 V, v_C(∞) = V_s = 6 V

τ = R·C = 4,7 kΩ · 100 µF = 470 ms

v_C(t) = 6 + (2 − 6)·e^−t/τ

Виразіть час

5,2 = 6 + (−4)·e^−t/τ → e^−t/τ = (5,2 − 6)/(2 − 6) = 0,2

t = τ·ln((2 − 6)/(5,2 − 6)) = 470·ln(5) = 756,4 ms

Відповідь

t = 756,4 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1

Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Метод

Метод вузлових потенціалів

Метод

Метод контурних струмів

Метод

Метод накладання

Метод

Тевенен і Нортон

Метод

Схеми з операційними підсилювачами

Перехідні процеси RC і RL

Метод

2Задачі для практики

3Розчини

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Відповідь

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Струм джерела

Струм через R₂

Відповідь

Утворіть надвузол

Розв’яжіть

Відповідь

Утворіть надвузол

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

ЗНК для контуру 3

Розв’яжіть

Відповідь

Запишіть відгук як суму внесків

Знайдіть коефіцієнти

Обчисліть новий струм

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V1

Випадок 2 · діє лише Is

Випадок 3 · діє лише V2

Додайте складові

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

Відповідь

Напруга на вході +

Накладіть дію двох входів

Відповідь

Стала часу і кінцевий струм

Струм у заданий момент

Відповідь

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Виразіть час

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V₁

Випадок 2 · діє лише I_s

Випадок 3 · діє лише V₂

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу