Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​8 ΩIR2​AR4​3 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 12 ΩR2 = 8 ΩR3 = 8 ΩR4 = 3 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩAR4​10 ΩBR6​4 Ω

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 15 VR1 = 4 ΩR2 = 12 ΩR3 = 20 ΩR4 = 10 ΩR5 = 3 ΩR6 = 4 Ω
Req = Ω
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​4 Ω+−V1​18 VR2​6 Ω−+V2​18 VI2​R3​4 Ω+−V3​30 VA

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I2 у вітці 2, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 18 VR1 = 4 ΩV2 = 18 VR2 = 6 ΩV3 = 30 VR3 = 4 Ω
I2 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 3 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​18 VR3​3 ΩAR5​5 ΩBIs​2 A−+V2​5 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 18 VIs = 2 AV2 = 5 VR1 = 20 ΩR2 = 3 ΩR3 = 3 ΩR4 = 25 ΩR5 = 5 Ω
VB = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 10 ΩR2​ = 4 Ω+−V1​12 VR3​12 ΩIR3​A+−V2​18 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VV2 = 18 VR1 = 10 ΩR2 = 4 ΩR3 = 12 Ω
IR3 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 4 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​10 VR4​4 ΩAR5​4 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I3 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 10 VV2 = 10 VR1 = 4 ΩR2 = 6 ΩR3 = 5 ΩR4 = 4 ΩR5 = 4 Ω
I3 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 12 ΩIR3​+−V1​30 VR2​3 ΩAR4​10 ΩBIs​?

Знайдіть значення джерела струму Is (напрямок як на схемі), за якого струм IR3 через R3 дорівнює нулю.

V1 = 30 VR1 = 15 ΩR2 = 3 ΩR3 = 12 ΩR4 = 10 Ω
Is = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 30 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 6 Ω+−V1​10 VR3​2 ΩIR3​AIs​2,5 AB+−V2​?

Знайдіть значення джерела напруги V2 (полярність як на схемі), за якого струм IR3 через R3 дорівнює нулю.

V1 = 10 VIs = 2,5 AR1 = 30 ΩR2 = 15 ΩR3 = 2 ΩR4 = 6 Ω
V2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩARL​20 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 20 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 15 VR1 = 20 ΩR2 = 12 ΩR3 = 20 ΩRL = 20 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​6 VR2​4 ΩAIs​5 ABRL​5 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 5 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 6 VIs = 5 AR1 = 5 ΩR2 = 4 ΩR3 = 4 ΩRL = 5 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 47 kΩR1​ = 47 kΩVin​ = 0,5 V

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = 0,5 VR1 = 47 kΩRf = 47 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
Vin​V1​Vout​каскад 1: інвертувальнийR1​ = 4,7 kΩRf1​ = 47 kΩкаскад 2: неінвертувальнийR2​ = 47 kΩRf2​ = 10 kΩ

Два каскади на ідеальних ОП увімкнено послідовно: інвертувальний підсилювач (R1, Rf1), за ним неінвертувальний (R2 на землю, Rf2 у колі зворотного зв’язку). Обидва живляться від ±15 V. Вхідна напруга Vin = −0,5 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

R1 = 4,7 kΩRf1 = 47 kΩR2 = 47 kΩRf2 = 10 kΩVin = −0,5 V
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​10 Vt = 0R1​ = 4,7 kΩR2​ = 3,3 kΩC33 µF+−vC​

Джерело Vₛ заряджає конденсатор через R₁, а R₂ під’єднано паралельно C. Конденсатор розряджений, коли вимикач замикається в момент t = 0. Знайдіть сталу часу τ кола після замикання ключа.

Vs = 10 VR1 = 4,7 kΩR2 = 3,3 kΩC = 33 µF
τ = ms
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​15 Vt = 0R = 10 kΩC220 µF+−vC​vC​(0) = 12 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 12 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 1000 ms.

Vs = 15 VR = 10 kΩC = 220 µFvC(0) = 12 Vt = 1000 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,5222 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​8 ΩAR4​3 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 8 + 3 = 11 Ω
R2 ∥ 11 = 8·11/(8+11) = 4,632 Ω
Req = R1 + 4,632 = 12 + 4,632 = 16,63 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/16,63 = 0,9019 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 0,9019·12 = 4,177 V
IR2 = VA/R2 = 4,177/8 = 0,5222 A

Відповідь

IR2 = 0,5222 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 12,01 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 4 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩAR4​10 ΩBR6​4 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 3 + 4 = 7 Ω
R4 ∥ 7 = 4,118 Ω
R3 + 4,118 = 24,12 Ω
R2 ∥ 24,12 = 8,013 Ω
Req = R1 + 8,013 = 4 + 8,013 = 12,01 Ω

Відповідь

Req = 12,01 Ω
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I2 = −5,25 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 18)/4 + (VA − (−18))/6 + (VA − 30)/4 = 0

Знайдіть VA

VA = (18/4 + (−18)/6 + 30/4) / (1/4 + 1/6 + 1/4) = 9/0,6667 = 13,5 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I2 = ((−18) − VA)/R2 = ((−18) − 13,5)/6 = −5,25 A

Відповідь

I2 = −5,25 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = 5,304 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 20 ΩR2​ = 3 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​18 VR3​3 ΩAR5​5 ΩBIs​2 A−+V2​5 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 18 V, V2 = −5 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/3 + (VA − 18)/20 + (VA − VB)/3 = 0
0,7167·VA − 0,3333·VB = 0,9

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/5 + (VB − VA)/3 + (VB − (−5))/25 = 2
−0,3333·VA + 0,5733·VB = 1,8

Розв’яжіть

Δ = (0,7167)(0,5733) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,2998
VA = Δ1/Δ = 1,116/0,2998 = 3,723 V
VB = Δ2/Δ = 1,59/0,2998 = 5,304 V

Відповідь

VB = 5,304 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR3 = 1,096 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 10 ΩR2​ = 4 Ω+−V1​12 VR3​12 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
10·I1 + 12(I1 − I2) = 12
22·I1 − 12·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
4·I2 + 12(I2 − I1) = (−18)
−12·I1 + 16·I2 = −18

Розв’яжіть

Δ = (22)(16) − (−12)(−12) = 208
I1 = Δ1/Δ = −24/208 = −0,1154 A
I2 = Δ2/Δ = −252/208 = −1,212 A

Відповідь

IR3 = I1 − I2 = 1,096 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I3 = −1,087 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 6 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​10 VR4​4 ΩAR5​4 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
4·I1 + 4(I1 − I2) = 10
8·I1 − 4·I2 = 10

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
6·I2 + 4(I2 − I1) + 4(I2 − I3) = 0
−4·I1 + 14·I2 − 4·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
5·I3 + 4(I3 − I2) = (−10)
−4·I2 + 9·I3 = −10

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 736
I1 = Δ1/Δ = 940/736 = 1,277 A
I2 = Δ2/Δ = 40/736 = 0,05435 A
I3 = Δ3/Δ = −800/736 = −1,087 A

Відповідь

I3 = −1,087 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: Is = 0,5 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 15 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​30 VR2​3 ΩAR4​10 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 12+10 = 22 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 3·22/(3+22) = 2,64 Ω
VA = 30·2,64/(15+2,64) = 4,49 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 4,49·10/22 = 2,041 V
IR3′ = (VA − VB)/R3 = (4,49 − 2,041)/12 = 0,2041 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ ∥ R₂ з’єднує A із землею. Iₛ розгалужується у вузлі B між R₄ і шляхом R₃ + R₁∥R₂; частина через R₃ тече від B до A, проти стрілки.

R1 ∥ R2 = 2,5 Ω
IR3″ = −Is·R4/(R4 + R3 + R1∥R2) = −Is·10/24,5 = −0,4082·Is

Прирівняйте суму до нуля

IR3′ + IR3″ = 0,2041 − 0,4082·Is = 0
Is = 0,2041/0,4082 = 0,5 A

Відповідь

Is = 0,5 A
8.Метод накладання

Відповідь: V2 = 8 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 30 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 6 Ω+−V1​10 VR3​2 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 2 ∥ 21 = 1,826 Ω
VA = 10·1,826/(30+1,826) = 0,5738 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 0,5738·6/21 = 0,1639 V
R1​ = 30 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 6 ΩКЗR3​2 ΩAIs​2,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃. Стрілка Iₛ спрямована вниз, від його вузла, тож Iₛ відбирає струм із цього вузла: його доданок входить зі знаком мінус.

R1 ∥ R3 = 1,875 Ω, тож лівий шлях — R2+1,875 = 16,88 Ω
Req = R4 ∥ 16,88 = 4,426 Ω
VB = −Is·Req = −2,5·4,426 = −11,07 V
VA = VB·1,875/16,88 = −1,23 V

Випадок 3 · діє лише V2, на один вольт

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 1,875 Ω
VA‴ = V2·1,875/(6 + 15 + 1,875) = 0,08197·V2

Прирівняйте VA до нуля

При VA = 0 напруга на R₃ відсутня, тож струм через нього дорівнює нулю.

VA′ + VA″ + VA‴ = 0,5738 + (−1,23) + 0,08197·V2 = 0
V2 = 0,6557/0,08197 = 8 V

Відповідь

V2 = 8 V
9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,1184 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 20 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​12 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 20·12/(20+12) = 7,5 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 7,5 + 20 = 27,5 Ω
R1​ = 20 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·12/(20+12) = 5,625 V
Rth​ = 27,5 Ω+−Vth​5,625 VRL​20 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 5,625/(27,5 + 20) = 0,1184 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 45,3 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 4 ΩКЗR2​4 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·4/(5+4) = 2,222 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,222 + 4 = 6,222 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​6 VR2​4 ΩAIs​5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 2,667 + 5·2,222 = 13,78 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 13,78 + 5·4 = 33,78 V
Rth​ = 6,222 Ω+−Vth​33,78 VRL​5 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 33,78/(6,222 + 5) = 3,01 A
PL = IL²·RL = 3,01²·5 = 45,3 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 1 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Інвертувальний вхід повторює вхід

V₋ = V₊ = 0,5 V
I = V₋/R1 = 0,5/47 = 0,01064 mA

Вихідна напруга

Струм через R₁ тече й через Rf.

Vout = V₋ + I·Rf = 0,5 + 0,01064·47 = 1 V

Відповідь

Vout = 1 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 6,064 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення кожного каскаду

A1 = −Rf1/R1 = −47/4,7 = −10
A2 = 1 + Rf2/R2 = 1 + 10/47 = 1,213

Каскад за каскадом

V1 = −10·(−0,5) = 5 V
Vout = 1,213·5 = 6,064 V

Відповідь

Vout = 6,064 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: τ = 63,98 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Еквівалентна схема Тевенена з боку конденсатора

Закоротіть джерело, щоб знайти Rth; розімкніть конденсатор, щоб знайти напругу, до якої він зарядиться.

Rth = R1 ∥ R2 = 4,7·3,3/(4,7 + 3,3) = 1,939 kΩ
vC(∞) = 10·3,3/(4,7 + 3,3) = 4,125 V

Стала часу

τ = Rth·C = 1,939·33 = 63,98 ms

Відповідь

τ = 63,98 ms
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 13,1 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 12 V, vC(∞) = Vs = 15 V
τ = R·C = 10 kΩ · 220 µF = 2200 ms
vC(t) = 15 + (12 − 15)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(1000) = 15 + (−3)·e−1000/2200 = 13,1 V

Відповідь

vC = 13,1 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1