Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 3 ΩIR1​R3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​15 ΩAR4​6 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 15 VR1 = 3 ΩR2 = 15 ΩR3 = 8 ΩR4 = 6 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​36 VR2​20 ΩIR2​AR4​25 ΩBR6​25 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 36 VR1 = 8 ΩR2 = 20 ΩR3 = 2 ΩR4 = 25 ΩR5 = 8 ΩR6 = 25 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​20 Ω+−V1​9 VR2​2 Ω+−V2​18 VR3​6 Ω+−V3​18 VI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 9 VR1 = 20 ΩV2 = 18 VR2 = 2 ΩV3 = 18 VR3 = 6 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 2 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 4 Ω+−V1​5 VR3​6 ΩAR5​20 ΩBIs​1 A+−V2​24 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 5 VIs = 1 AV2 = 24 VR1 = 2 ΩR2 = 8 ΩR3 = 6 ΩR4 = 4 ΩR5 = 20 Ω
VA = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 5 ΩR2​ = 5 Ω+−V1​9 VR3​12 ΩA+−V2​24 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I1 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 9 VV2 = 24 VR1 = 5 ΩR2 = 5 ΩR3 = 12 Ω
I1 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 12 ΩR2​ = 8 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​12 VR4​8 Ω+−VR4​AR5​25 ΩB+−V2​5 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR4 на R4 з указаною полярністю.

V1 = 12 VV2 = 5 VR1 = 12 ΩR2 = 8 ΩR3 = 5 ΩR4 = 8 ΩR5 = 25 Ω
VR4 = V
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 8 ΩIR1​R3​ = 20 Ω+−V1​6 VR2​2 ΩAR4​12 ΩBIs​5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 6 VIs = 5 AR1 = 8 ΩR2 = 2 ΩR3 = 20 ΩR4 = 12 Ω
IR1 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 Ω+−VR2​R4​ = 3 Ω+−V1​5 VR3​15 ΩAIs​2,5 AB+−V2​36 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 5 VIs = 2,5 AV2 = 36 VR1 = 20 ΩR2 = 15 ΩR3 = 15 ΩR4 = 3 Ω
VR2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​20 ΩARL​15 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 15 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 30 VR1 = 20 ΩR2 = 20 ΩR3 = 20 ΩRL = 15 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​10 VR2​15 ΩAIs​2 ABab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 10 VIs = 2 AR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 10 Ω
Vth = V
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 10 kΩR1​ = 10 kΩVin​ = 4,5 VRa​ = 10 kΩRb​ = 22 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = 4,5 VRa = 10 kΩRb = 22 kΩR1 = 10 kΩRf = 10 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​Rf​ = 2 kΩV1​ = 1,3 VR1​ = 4,7 kΩV2​ = 1 VR2​ = 10 kΩ

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 1,3 VV2 = 1 VR1 = 4,7 kΩR2 = 10 kΩRf = 2 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​12 Vt = 0R = 22 ΩL33 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть напругу vL на котушці в момент t = 2 ms.

Vs = 12 VR = 22 ΩL = 33 mHt = 2 ms
vL = V
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​9 Vt = 0R = 2,2 kΩC68 µF+−vC​vC​(0) = 5 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 5 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 6,2 V? Знайдіть t.

Vs = 9 VR = 2,2 kΩC = 68 µFvC(0) = 5 V
t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,465 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 3 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​15 ΩAR4​6 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 8 + 6 = 14 Ω
R2 ∥ 14 = 15·14/(15+14) = 7,241 Ω
Req = R1 + 7,241 = 3 + 7,241 = 10,24 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/10,24 = 1,465 A

Відповідь

IR1 = 1,465 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,9508 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 8 ΩR3​ = 2 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​36 VR2​20 ΩAR4​25 ΩBR6​25 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 8 + 25 = 33 Ω
R4 ∥ 33 = 14,22 Ω
R3 + 14,22 = 16,22 Ω
R2 ∥ 16,22 = 8,958 Ω
Req = R1 + 8,958 = 8 + 8,958 = 16,96 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 36/16,96 = 2,123 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 36 − 2,123·8 = 19,02 V
IR2 = VA/R2 = 19,02/20 = 0,9508 A

Відповідь

IR2 = 0,9508 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = 0,1047 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 9)/20 + (VA − 18)/2 + (VA − 18)/6 = 0

Знайдіть VA

VA = (9/20 + 18/2 + 18/6) / (1/20 + 1/2 + 1/6) = 12,45/0,7167 = 17,37 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (18 − VA)/R3 = (18 − 17,37)/6 = 0,1047 A

Відповідь

I3 = 0,1047 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 6,039 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 2 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 4 Ω+−V1​5 VR3​6 ΩAR5​20 ΩBIs​1 A+−V2​24 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 5 V, V2 = 24 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/6 + (VA − 5)/2 + (VA − VB)/8 = 0
0,7917·VA − 0,125·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/20 + (VB − VA)/8 + (VB − 24)/4 = 1
−0,125·VA + 0,425·VB = 7

Розв’яжіть

Δ = (0,7917)(0,425) − (−0,125)(−0,125) = 0,3208
VA = Δ1/Δ = 1,938/0,3208 = 6,039 V
VB = Δ2/Δ = 5,854/0,3208 = 18,25 V

Відповідь

VA = 6,039 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I1 = −0,931 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 5 ΩR2​ = 5 Ω+−V1​9 VR3​12 ΩA+−V2​24 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 12(I1 − I2) = 9
17·I1 − 12·I2 = 9

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
5·I2 + 12(I2 − I1) = (−24)
−12·I1 + 17·I2 = −24

Розв’яжіть

Δ = (17)(17) − (−12)(−12) = 145
I1 = Δ1/Δ = −135/145 = −0,931 A
I2 = Δ2/Δ = −300/145 = −2,069 A

Відповідь

I1 = −0,931 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR4 = 4,621 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 12 ΩR2​ = 8 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​12 VR4​8 ΩAR5​25 ΩB+−V2​5 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
12·I1 + 8(I1 − I2) = 12
20·I1 − 8·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
8·I2 + 8(I2 − I1) + 25(I2 − I3) = 0
−8·I1 + 41·I2 − 25·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
5·I3 + 25(I3 − I2) = (−5)
−25·I2 + 30·I3 = −5

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 10180
I1 = Δ1/Δ = 6260/10180 = 0,6149 A
I2 = Δ2/Δ = 380/10180 = 0,03733 A
I3 = Δ3/Δ = −1380/10180 = −0,1356 A

Відповідь

IR4 = I1 − I2 = 0,5776 A
VR4 = IR4·R4 = 0,5776·8 = 4,621 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR1 = −0,25 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​6 VR2​2 ΩAR4​12 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 20+12 = 32 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 2·32/(2+32) = 1,882 Ω
VA = 6·1,882/(8+1,882) = 1,143 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 1,143·12/32 = 0,4286 V
IR1′ = (VA − V1)/R1 = (1,143 − 6)/8 = −0,6071 A
R1​ = 8 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​2 ΩAR4​12 ΩBIs​5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 8·2/(8+2) = 1,6 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 12 ∥ 21,6 = 7,714 Ω
VB = Is·Req = 5·7,714 = 38,57 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 38,57·1,6/21,6 = 2,857 V
IR1″ = (VA − V1)/R1 = (2,857 − 0)/8 = 0,3571 A

Додайте складові

IR1 = IR1′ + IR1″
IR1 = (−0,6071) + 0,3571 = −0,25 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: VR2 = −14,88 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​5 VR3​15 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 15 ∥ 18 = 8,182 Ω
VA = 5·8,182/(20+8,182) = 1,452 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 1,452·3/18 = 0,2419 V
VR2′ = VA − VB = 1,452 − 0,2419 = 1,21 V
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 3 ΩКЗR3​15 ΩAIs​2,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 8,571 Ω, тож лівий шлях — R2+8,571 = 23,57 Ω
Req = R4 ∥ 23,57 = 2,661 Ω
VB = Is·Req = (−2,5)·2,661 = −6,653 V
VA = VB·8,571/23,57 = −2,419 V
VR2″ = VA − VB = −2,419 − −6,653 = 4,234 V
R1​ = 20 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 3 ΩКЗR3​15 ΩAОБРИВB+−V2​36 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 20·15/(20+15) = 8,571 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 36·23,57/26,57 = 31,94 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 31,94·8,571/23,57 = 11,61 V
VR2‴ = VA − VB = 11,61 − 31,94 = −20,32 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = 1,21 + 4,234 + (−20,32) = −14,88 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,3333 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 20 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​20 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 20·20/(20+20) = 10 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 10 + 20 = 30 Ω
R1​ = 20 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​20 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 30·20/(20+20) = 15 V
Rth​ = 30 Ω+−Vth​15 VRL​15 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 15/(30 + 15) = 0,3333 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 35 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 10 ΩКЗR2​15 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 10 = 13,75 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​10 VR2​15 ΩAIs​2 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,5 + 2·3,75 = 15 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 15 + 2·10 = 35 V
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 6,188 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на вході +

V₊ = Vin·Rb/(Ra + Rb) = 4,5·22/(10 + 22) = 3,094 V

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊, і струм через R₁ тече також через Rf.

Vout = V₊·(1 + Rf/R1) = 3,094·(1 + 10/10) = 6,188 V

Відповідь

Vout = 6,188 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −0,7532 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I1 = V1/R1 = 1,3/4,7 = 0,2766 mA
I2 = V2/R2 = 1/10 = 0,1 mA
If = I1 + I2 = 0,3766 mA

Вихідна напруга

Vout = −Rf·If = −2·0,3766 = −0,7532 V

Відповідь

Vout = −0,7532 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vL = 3,163 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 33 mH / 22 Ω = 1,5 ms
i(∞) = Vs/R = 12/22 = 0,5455 A

Напруга на котушці

У момент t = 0 уся напруга живлення прикладена до котушки; далі вона спадає до нуля.

vL(t) = Vs·e−t/τ = 12·e−2/1,5 = 3,163 V

Відповідь

vL = 3,163 V
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 53,36 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 5 V, vC(∞) = Vs = 9 V
τ = R·C = 2,2 kΩ · 68 µF = 149,6 ms
vC(t) = 9 + (5 − 9)·e−t/τ

Виразіть час

6,2 = 9 + (−4)·e−t/τ → e−t/τ = (6,2 − 9)/(5 − 9) = 0,7
t = τ·ln((5 − 9)/(6,2 − 9)) = 149,6·ln(1,429) = 53,36 ms

Відповідь

t = 53,36 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1