Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.
Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.
V1 = 1,3 VV2 = 1 VR1 = 4,7 kΩR2 = 10 kΩRf = 2 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть напругу vL на котушці в момент t = 2 ms.
Vs = 12 VR = 22 ΩL = 33 mHt = 2 ms
vL = V
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 5 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 6,2 V? Знайдіть t.
Vs = 9 VR = 2,2 kΩC = 68 µFvC(0) = 5 V
t = ms
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR1 = 1,465 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 8 + 6 = 14 Ω
R2 ∥ 14 = 15·14/(15+14) = 7,241 Ω
Req = R1 + 7,241 = 3 + 7,241 = 10,24 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 15/10,24 = 1,465 A
Відповідь
IR1 = 1,465 A
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR2 = 0,9508 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 8 + 25 = 33 Ω
R4 ∥ 33 = 14,22 Ω
R3 + 14,22 = 16,22 Ω
R2 ∥ 16,22 = 8,958 Ω
Req = R1 + 8,958 = 8 + 8,958 = 16,96 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 36/16,96 = 2,123 A
Струм через R₂
Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.
VA = V1 − IR1·R1 = 36 − 2,123·8 = 19,02 V
IR2 = VA/R2 = 19,02/20 = 0,9508 A
Відповідь
IR2 = 0,9508 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: I3 = 0,1047 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
ЗСК для вузла A
Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.
(VA − 9)/20 + (VA − 18)/2 + (VA − 18)/6 = 0
Знайдіть VA
VA = (9/20 + 18/2 + 18/6) / (1/20 + 1/2 + 1/6) = 12,45/0,7167 = 17,37 V
Струм гілки
Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.
I3 = (18 − VA)/R3 = (18 − 17,37)/6 = 0,1047 A
Відповідь
I3 = 0,1047 A
Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.
4.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: VA = 6,039 V
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 5 V, V2 = 24 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/6 + (VA − 5)/2 + (VA − VB)/8 = 0
0,7917·VA − 0,125·VB = 2,5
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/20 + (VB − VA)/8 + (VB − 24)/4 = 1
−0,125·VA + 0,425·VB = 7
Розв’яжіть
Δ = (0,7917)(0,425) − (−0,125)(−0,125) = 0,3208
VA = Δ1/Δ = 1,938/0,3208 = 6,039 V
VB = Δ2/Δ = 5,854/0,3208 = 18,25 V
Відповідь
VA = 6,039 V
5.Метод контурних струмів
Відповідь: I1 = −0,931 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 12(I1 − I2) = 9
17·I1 − 12·I2 = 9
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
5·I2 + 12(I2 − I1) = (−24)
−12·I1 + 17·I2 = −24
Розв’яжіть
Δ = (17)(17) − (−12)(−12) = 145
I1 = Δ1/Δ = −135/145 = −0,931 A
I2 = Δ2/Δ = −300/145 = −2,069 A
Відповідь
I1 = −0,931 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
6.Метод контурних струмів
Відповідь: VR4 = 4,621 V
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
12·I1 + 8(I1 − I2) = 12
20·I1 − 8·I2 = 12
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
8·I2 + 8(I2 − I1) + 25(I2 − I3) = 0
−8·I1 + 41·I2 − 25·I3 = 0
ЗНК для контуру 3
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
5·I3 + 25(I3 − I2) = (−5)
−25·I2 + 30·I3 = −5
Розв’яжіть
Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 10180
I1 = Δ1/Δ = 6260/10180 = 0,6149 A
I2 = Δ2/Δ = 380/10180 = 0,03733 A
I3 = Δ3/Δ = −1380/10180 = −0,1356 A
Відповідь
IR4 = I1 − I2 = 0,5776 A
VR4 = IR4·R4 = 0,5776·8 = 4,621 V
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
7.Метод накладання
Відповідь: IR1 = −0,25 A
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.
R3+R4 = 20+12 = 32 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 2·32/(2+32) = 1,882 Ω
VA = 6·1,882/(8+1,882) = 1,143 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 1,143·12/32 = 0,4286 V
IR1′ = (VA − V1)/R1 = (1,143 − 6)/8 = −0,6071 A
Випадок 2 · діє лише Is
V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.
R1 ∥ R2 = 8·2/(8+2) = 1,6 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 12 ∥ 21,6 = 7,714 Ω
VB = Is·Req = 5·7,714 = 38,57 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 38,57·1,6/21,6 = 2,857 V
IR1″ = (VA − V1)/R1 = (2,857 − 0)/8 = 0,3571 A
Додайте складові
IR1 = IR1′ + IR1″
IR1 = (−0,6071) + 0,3571 = −0,25 A
Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.
8.Метод накладання
Відповідь: VR2 = −14,88 V
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.
R3 ∥ (R2+R4) = 15 ∥ 18 = 8,182 Ω
VA = 5·8,182/(20+8,182) = 1,452 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 1,452·3/18 = 0,2419 V
VR2′ = VA − VB = 1,452 − 0,2419 = 1,21 V
Випадок 2 · діє лише Is
Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.
R1 ∥ R3 = 8,571 Ω, тож лівий шлях — R2+8,571 = 23,57 Ω
Req = R4 ∥ 23,57 = 2,661 Ω
VB = Is·Req = (−2,5)·2,661 = −6,653 V
VA = VB·8,571/23,57 = −2,419 V
VR2″ = VA − VB = −2,419 − −6,653 = 4,234 V
Випадок 3 · діє лише V2
V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.
R1 ∥ R3 = 20·15/(20+15) = 8,571 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 36·23,57/26,57 = 31,94 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 31,94·8,571/23,57 = 11,61 V
VR2‴ = VA − VB = 11,61 − 31,94 = −20,32 V
Додайте складові
VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = 1,21 + 4,234 + (−20,32) = −14,88 V
Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.
9.Тевенен і Нортон
Відповідь: IL = 0,3333 A
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 20·20/(20+20) = 10 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 10 + 20 = 30 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.
Vth = V1·R2/(R1+R2) = 30·20/(20+20) = 15 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 15/(30 + 15) = 0,3333 A
10.Тевенен і Нортон
Відповідь: Vth = 35 V
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 10 = 13,75 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 7,5 + 2·3,75 = 15 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 15 + 2·10 = 35 V
11.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Vout = 6,188 V
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Вхідні струми
V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.
I1 = V1/R1 = 1,3/4,7 = 0,2766 mA
I2 = V2/R2 = 1/10 = 0,1 mA
If = I1 + I2 = 0,3766 mA
Вихідна напруга
Vout = −Rf·If = −2·0,3766 = −0,7532 V
Відповідь
Vout = −0,7532 V
13.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: vL = 3,163 V
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу і кінцевий струм
Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.
τ = L/R = 33 mH / 22 Ω = 1,5 ms
i(∞) = Vs/R = 12/22 = 0,5455 A
Напруга на котушці
У момент t = 0 уся напруга живлення прикладена до котушки; далі вона спадає до нуля.
vL(t) = Vs·e−t/τ = 12·e−2/1,5 = 3,163 V
Відповідь
vL = 3,163 V
14.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: t = 53,36 ms
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Початкове значення, кінцеве значення, стала часу
Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.