Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 20 ΩIR1​R3​ = 15 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAR4​2 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 10 VR1 = 20 ΩR2 = 10 ΩR3 = 15 ΩR4 = 2 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​24 VR2​5 ΩIR2​AR4​8 ΩBR6​25 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 24 VR1 = 4 ΩR2 = 5 ΩR3 = 6 ΩR4 = 8 ΩR5 = 6 ΩR6 = 25 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩAR4​8 ΩBIs​2,5 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 15 VIs = 2,5 AR1 = 2 ΩR2 = 10 ΩR3 = 5 ΩR4 = 8 Ω
VB = V
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 15 ΩR2​ = 20 ΩIR2​R4​ = 2 Ω+−V1​5 VR3​15 ΩAR5​12 ΩBIs​4 A+−V2​30 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 5 VIs = 4 AV2 = 30 VR1 = 15 ΩR2 = 20 ΩR3 = 15 ΩR4 = 2 ΩR5 = 12 Ω
IR2 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 6 ΩR2​ = 8 Ω+−V1​12 VR3​4 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I2 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 12 VV2 = 18 VR1 = 6 ΩR2 = 8 ΩR3 = 4 Ω
I2 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 25 ΩR2​ = 20 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​18 VR4​25 ΩAR5​12 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I3 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 18 VV2 = 6 VR1 = 25 ΩR2 = 20 ΩR3 = 4 ΩR4 = 25 ΩR5 = 12 Ω
I3 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 10 ΩR3​ = 15 ΩIR3​+−V1​15 VR2​2 ΩAR4​12 ΩBIs​2,5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 15 VIs = 2,5 AR1 = 10 ΩR2 = 2 ΩR3 = 15 ΩR4 = 12 Ω
IR3 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 15 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 3 ΩIR4​+−V1​6 VR3​8 ΩAIs​6 AB+−V2​18 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 6 VIs = 6 AV2 = 18 VR1 = 15 ΩR2 = 25 ΩR3 = 8 ΩR4 = 3 Ω
IR4 = A
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​18 VR2​15 ΩARL​5 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 5 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 18 VR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 6 ΩRL = 5 Ω
IL = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​30 VR2​2 ΩAIs​5 ABab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 30 VIs = 5 AR1 = 12 ΩR2 = 2 ΩR3 = 8 Ω
IN = A
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = ?R1​ = 22 kΩVin​

Підберіть резистор зворотного зв’язку Rf, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 21.

R1 = 22 kΩAv = 21
Rf = kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​Rf​ = 2 kΩV1​ = 1,3 VR1​ = 4,7 kΩV2​ = 0,9 VR2​ = 22 kΩ

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 1,3 VV2 = 0,9 VR1 = 4,7 kΩR2 = 22 kΩRf = 2 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
R = 15 Ωt = 0L100 mHi(t)

Через котушку тече сталий струм 2 A. При t = 0 ключ замикає контур через R і джерело від’єднується, тож струм котушки спадає через R. Знайдіть струм i у момент t = 15 ms.

i(0) = 2 AR = 15 ΩL = 100 mHt = 15 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​24 Vрозмикається при t = 0R1​ = 10 kΩR2​ = 4,7 kΩC22 µF+−vC​

Ключ був замкнений тривалий час, тож коло в усталеному режимі. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 50 ms.

Vs = 24 VR1 = 10 kΩR2 = 4,7 kΩC = 22 µFt = 50 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,3803 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 20 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​10 VR2​10 ΩAR4​2 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 15 + 2 = 17 Ω
R2 ∥ 17 = 10·17/(10+17) = 6,296 Ω
Req = R1 + 6,296 = 20 + 6,296 = 26,3 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 10/26,3 = 0,3803 A

Відповідь

IR1 = 0,3803 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 2,26 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 4 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​24 VR2​5 ΩAR4​8 ΩBR6​25 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 6 + 25 = 31 Ω
R4 ∥ 31 = 6,359 Ω
R3 + 6,359 = 12,36 Ω
R2 ∥ 12,36 = 3,56 Ω
Req = R1 + 3,56 = 4 + 3,56 = 7,56 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 24/7,56 = 3,175 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 24 − 3,175·4 = 11,3 V
IR2 = VA/R2 = 11,3/5 = 2,26 A

Відповідь

IR2 = 2,26 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = −2,273 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 2 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩAR4​8 ΩBIs​2,5 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 15 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/10 + (VA − 15)/2 + (VA − VB)/5 = 0
0,8·VA − 0,2·VB = 7,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/8 + (VB − VA)/5 = (−2,5)
−0,2·VA + 0,325·VB = −2,5

Розв’яжіть

Δ = (0,8)(0,325) − (−0,2)(−0,2) = 0,22
VA = Δ1/Δ = 1,938/0,22 = 8,807 V
VB = Δ2/Δ = −0,5/0,22 = −2,273 V

Відповідь

VB = −2,273 V
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR2 = −1,029 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 15 ΩR2​ = 20 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​5 VR3​15 ΩAR5​12 ΩBIs​4 A+−V2​30 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 5 V, V2 = 30 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/15 + (VA − 5)/15 + (VA − VB)/20 = 0
0,1833·VA − 0,05·VB = 0,3333

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/12 + (VB − VA)/20 + (VB − 30)/2 = 4
−0,05·VA + 0,6333·VB = 19

Розв’яжіть

Δ = (0,1833)(0,6333) − (−0,05)(−0,05) = 0,1136
VA = Δ1/Δ = 1,161/0,1136 = 10,22 V
VB = Δ2/Δ = 3,5/0,1136 = 30,81 V

Відповідь

IR2 = (VA − VB)/R2 = (10,22 − 30,81)/20 = −1,029 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I2 = −1,269 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 8 Ω+−V1​12 VR3​4 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
6·I1 + 4(I1 − I2) = 12
10·I1 − 4·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
8·I2 + 4(I2 − I1) = (−18)
−4·I1 + 12·I2 = −18

Розв’яжіть

Δ = (10)(12) − (−4)(−4) = 104
I1 = Δ1/Δ = 72/104 = 0,6923 A
I2 = Δ2/Δ = −132/104 = −1,269 A

Відповідь

I2 = −1,269 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I3 = −0,2799 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 25 ΩR2​ = 20 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​18 VR4​25 ΩAR5​12 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
25·I1 + 25(I1 − I2) = 18
50·I1 − 25·I2 = 18

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
20·I2 + 25(I2 − I1) + 12(I2 − I3) = 0
−25·I1 + 57·I2 − 12·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
4·I3 + 12(I3 − I2) = (−6)
−12·I2 + 16·I3 = −6

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 28400
I1 = Δ1/Δ = 12024/28400 = 0,4234 A
I2 = Δ2/Δ = 3600/28400 = 0,1268 A
I3 = Δ3/Δ = −7950/28400 = −0,2799 A

Відповідь

I3 = −0,2799 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR3 = −0,9593 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 10 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​15 VR2​2 ΩAR4​12 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 15+12 = 27 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 2·27/(2+27) = 1,862 Ω
VA = 15·1,862/(10+1,862) = 2,355 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 2,355·12/27 = 1,047 V
IR3′ = (VA − VB)/R3 = (2,355 − 1,047)/15 = 0,08721 A
R1​ = 10 ΩR3​ = 15 ΩКЗR2​2 ΩAR4​12 ΩBIs​2,5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 10·2/(10+2) = 1,667 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 12 ∥ 16,67 = 6,977 Ω
VB = Is·Req = 2,5·6,977 = 17,44 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 17,44·1,667/16,67 = 1,744 V
IR3″ = (VA − VB)/R3 = (1,744 − 17,44)/15 = −1,047 A

Додайте складові

IR3 = IR3′ + IR3″
IR3 = 0,08721 + (−1,047) = −0,9593 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: IR4 = −4,979 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 15 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​6 VR3​8 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 8 ∥ 28 = 6,222 Ω
VA = 6·6,222/(15+6,222) = 1,759 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 1,759·3/28 = 0,1885 V
IR4′ = (V2 − VB)/R4 = (0 − 0,1885)/3 = −0,06283 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 3 ΩКЗR3​8 ΩAIs​6 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 5,217 Ω, тож лівий шлях — R2+5,217 = 30,22 Ω
Req = R4 ∥ 30,22 = 2,729 Ω
VB = Is·Req = 6·2,729 = 16,37 V
VA = VB·5,217/30,22 = 2,827 V
IR4″ = (V2 − VB)/R4 = (0 − 16,37)/3 = −5,458 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 3 ΩКЗR3​8 ΩAОБРИВB+−V2​18 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 15·8/(15+8) = 5,217 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 18·30,22/33,22 = 16,37 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 16,37·5,217/30,22 = 2,827 V
IR4‴ = (V2 − VB)/R4 = (18 − 16,37)/3 = 0,5419 A

Додайте складові

IR4 = IR4′ + IR4″ + IR4‴
IR4 = (−0,06283) + (−5,458) + 0,5419 = −4,979 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,9153 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩКЗR2​15 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 6 = 9,75 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​18 VR2​15 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 18·15/(5+15) = 13,5 V
Rth​ = 9,75 Ω+−Vth​13,5 VRL​5 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 13,5/(9,75 + 5) = 0,9153 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 5,441 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 12 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​2 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 12·2/(12+2) = 1,714 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,714 + 8 = 9,714 Ω
R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​30 VR2​2 ΩAIs​5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 4,286 + 5·1,714 = 12,86 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 12,86 + 5·8 = 52,86 V
IN​5,441 ARth​9,714 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 52,86/9,714 = 5,441 A
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Rf = 440 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = Vin, а струм через R₁ тече й через Rf, тож Vout = Vin·(1 + Rf/R₁).

Av = 1 + Rf/R1
Rf = (21 − 1)·22 = 440 kΩ

Відповідь

Rf = 440 kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −0,635 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I1 = V1/R1 = 1,3/4,7 = 0,2766 mA
I2 = V2/R2 = 0,9/22 = 0,04091 mA
If = I1 + I2 = 0,3175 mA

Вихідна напруга

Vout = −Rf·If = −2·0,3175 = −0,635 V

Відповідь

Vout = −0,635 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,2108 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу

τ = L/R = 100 mH / 15 Ω = 6,667 ms

Спадання струму

i(t) = 2·e−15/6,667 = 0,2108 A

Відповідь

i = 0,2108 A
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 4,731 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкова напруга на конденсаторі

В усталеному режимі конденсатор — розрив кола, тож R₁ і R₂ утворюють подільник напруги. Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком у момент розмикання ключа.

vC(0) = 24·4,7/(10 + 4,7) = 7,673 V

Стала часу після розмикання ключа

τ = R2·C = 4,7·22 = 103,4 ms

Розряджання

vC(t) = 7,673·e−50/103,4 = 4,731 V

Відповідь

vC = 4,731 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1