Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 6y′ + 9y = 0 при y(0) = 2 і y′(0) = 1. Знайдіть y(2).
y″ + 6y′ + 9y = 0y(0) = 2y′(0) = 1
y(2) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Система підпорядковується y″ + 2y′ + 10y = 10 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть пікове значення ymax її відгуку на одиничний стрибок.
y″ + 2y′ + 10y = 10y(0) = 0y′(0) = 0
ymax =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫03 ex dx.
f(x) = ex[0, 3]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області, обмеженої y = x2 і y = 2x.
y = x2y = 2x
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = ln(x2 + 2). Знайдіть f′(2).
f(x) = ln(x2 + 2)x = 2
f′(2) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = x2 − x + 6 у точці x = −2 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = x2 − x + 6x = −2
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫03 sin x dx за формулою трапецій, n = 4, і порівняйте з точним значенням. Знайдіть абсолютну похибку |E| = |T − I|.
f(x) = sin x[a, b] = [0, 3]n = 4
|E| =
8.Чисельні методиСкладна
Розв’яжіть y′ = −2ty, y(0) = 2 методом Ейлера з кроком h = 0,1 до t = 0,5. Точний розв’язок — y = y₀e−t². Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,5) − y5|.
y′ = −2tyy(0) = 2h = 0,1
|E| =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(2) = 0,03966
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Подвійний корінь
(r + 3)² = 0 → r = −3
Сталі
A = y(0) = 2
y′(0) = B − 3A → B = 1 + 6 = 7
Обчисліть
y(2) = (2 + 7·2)·e−6 = 0,03966
Відповідь
y(2) = 0,03966
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: ymax = 1,351
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Усталене значення та корені
yss = 1, r = −1 ± 3j
Сталі за початковими значеннями
y(0) = 1 + A = 0 → A = −1
y′(0) = −1A + 3B = 0 → B = −0,3333
Пік
t = π/3 = 1,047
ymax = 1·(1 + e−1·π/3) = 1,351
Відповідь
ymax = 1,351
3.Інтеграли
Відповідь: I = 19,09
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = ex/1
Підставте межі
I = (e3 − 1)/1 = (20,09 − 1)/1 = 19,09
Відповідь
I = 19,09
4.Інтеграли
Відповідь: A = 1,333
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
x2 = 2x → x = 0, x = 2
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [x2 − 0,3333x3]02 = 1,333
Відповідь
A = 1,333
5.Похідні
Відповідь: f′(2) = 0,6667
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило для логарифма
f′(x) = 2x/(x2 + 2)
Підставте
f′(2) = 4/6 = 0,6667
Відповідь
f′(2) = 0,6667
6.Похідні
Відповідь: b = 2
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(−2) = 12
f′(x) = 2x − 1 → f′(−2) = −5
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = 12 − (−5)·(−2) = 2
Відповідь
b = 2
7.Чисельні методи
Відповідь: |E| = 0,09417
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.