Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 5y′ + 4y = 0 при y(0) = 2 і y′(0) = 6. Знайдіть y(1).
y″ + 5y′ + 4y = 0y(0) = 2y′(0) = 6
y(1) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 100 L чистої води. Розсіл із 0,05 kg солі на літр надходить зі швидкістю 10 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Скільки солі m буде в баку через 15 min?
V = 100 Lm0 = 0 kgc = 0,05 kg/Lr = 10 L/min
m = kg
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫03 e−x dx.
f(x) = e−x[0, 3]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області, обмеженої y = 0,5x2 і y = 4x.
y = 0,5x2y = 4x
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x2·ex. Знайдіть f′(0,5).
f(x) = x2·exx = 0,5
f′(0.5) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 2x2 − x − 5 у точці x = 3 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 2x2 − x − 5x = 3
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫02 1/(1 + x³) dx за формулою трапецій з n = 6 смугами. Дайте T.
f(x) = 1/(1 + x³)[a, b] = [0, 2]n = 6
T =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Хойна (вдосконаленим методом Ейлера) з h = 0,1 для y′ = t + y, y(0) = 1, щоб оцінити y2 ≈ y(0,2).
y′ = t + yy(0) = 1h = 0,1
y2 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1) = 1,668
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Характеристичні корені
(r + 1)(r + 4) = 0 → r = −1, −4
Сталі за початковими значеннями
A + B = 2, −1A − 4B = 6
A = 4,667, B = −2,667
Обчисліть
y(1) = 4,667·e−1 + (−2,667)·e−4 = 1,668
Відповідь
y(1) = 1,668
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: m = 3,884 kg
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Складіть рівняння
dm/dt = 10·0,05 − (10/100)·m = 0,5 − 0,1·m
Розв’яжіть
Інтегрувальний множник ert/V; розв’язок наближається до рівноважного c·V.
m(t) = 5 + (−5)·e−t/10
Підставте t
m(15) = 5 + (−5)·0,2231 = 3,884 kg
Відповідь
m = 3,884 kg
3.Інтеграли
Відповідь: I = 0,9502
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e−x/(−1)
Підставте межі
I = (e−3 − 1)/(−1) = (0,04979 − 1)/(−1) = 0,9502
Відповідь
I = 0,9502
4.Інтеграли
Відповідь: A = 42,67
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
0,5x2 = 4x → x = 0, x = 8
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [2x2 − 0,1667x3]08 = 42,67
Відповідь
A = 42,67
5.Похідні
Відповідь: f′(0.5) = 2,061
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правило добутку
f′(x) = u′v + uv′ = ex·(2x + 1·x2)
Підставте
f′(0,5) = 1,649·(1 + 0,25) = 2,061
Відповідь
f′(0,5) = 2,061
6.Похідні
Відповідь: b = −23
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(3) = 10
f′(x) = 4x − 1 → f′(3) = 11
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = 10 − 11·3 = −23
Відповідь
b = −23
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 1,089
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.