Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 91 °C залишили в кімнаті з температурою 24 °C. Через 6 min її температура становить 80 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Через який час від початку, t, вона досягне 87 °C?
T0 = 91 °CTa = 24 °CT(6) = 80 °CT = 87 °C
t = min
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 400 L води, у якій розчинено 20 kg солі. Розсіл із 0,1 kg солі на літр надходить зі швидкістю 5 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Скільки солі m буде в баку через 110 min?
V = 400 Lm0 = 20 kgc = 0,1 kg/Lr = 5 L/min
m = kg
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫01 e0,5x dx.
f(x) = e0,5x[0, 1]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 9 − x² і віссю x.
y = 9 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(3x), x у радіанах. Знайдіть f′(1).
f(x) = x·sin(3x)x = 1 rad
f′(1) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 0,5x2 − 4x + 1 у точці x = 3 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 0,5x2 − 4x + 1x = 3
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫01,5 1/(1 + x³) dx за формулою трапецій з n = 4 смугами. Дайте T.
f(x) = 1/(1 + x³)[a, b] = [0, 1,5]n = 4
T =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,25 для y′ = e−ty, y(0) = 1, щоб оцінити y3 ≈ y(0,75).
y′ = e−tyy(0) = 1h = 0,25
y3 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: t = 2,059 min
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Стала охолодження
k = ln(67/56)/6 = 0,02989 min⁻¹
Час до досягнення цільової температури
t = ln(67/63)/0,02989 = 2,059 min
Відповідь
t = 2,059 min
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: m = 34,94 kg
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Складіть рівняння
dm/dt = 5·0,1 − (5/400)·m = 0,5 − 0,0125·m
Розв’яжіть
Інтегрувальний множник ert/V; розв’язок наближається до рівноважного c·V.
m(t) = 40 + (−20)·e−t/80
Підставте t
m(110) = 40 + (−20)·0,2528 = 34,94 kg
Відповідь
m = 34,94 kg
3.Інтеграли
Відповідь: I = 1,297
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e0,5x/0,5
Підставте межі
I = (e0,5 − 1)/0,5 = (1,649 − 1)/0,5 = 1,297
Відповідь
I = 1,297
4.Інтеграли
Відповідь: A = 36
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
9 − x² = 0 → x = ±3
Інтегруйте
A = [9x − x³/3]−33 = 18 − (−18) = 36
Відповідь
A = 36
5.Похідні
Відповідь: f′(1) = −2,829
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(3x) + 3x·cos(3x)
Підставте
f′(1) = 0,1411 + 3·(−0,99) = −2,829
Відповідь
f′(1) = −2,829
6.Похідні
Відповідь: b = −3,5
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(3) = −6,5
f′(x) = x − 4 → f′(3) = −1
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = −6,5 − (−1)·3 = −3,5
Відповідь
b = −3,5
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 1,005
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.