Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Кувану сталеву деталь температурою 480 °C залишили остигати в цеху з температурою 27 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,02 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 59 min.
T0 = 480 °CTa = 27 °Ck = 0,02 min⁻¹t = 59 min
T = °C
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 1000 L чистої води. Розсіл із 0,05 kg солі на літр надходить зі швидкістю 20 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Через скільки хвилин t бак міститиме 40 kg солі?
V = 1000 Lm0 = 0 kgc = 0,05 kg/Lr = 20 L/min
t = min
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫02 e2x dx.
f(x) = e2x[0, 2]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 4 − x² і віссю x.
y = 4 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(2x), x у радіанах. Знайдіть f′(0,5).
Наближено обчисліть ∫01 √x·e−x dx за формулою трапецій з n = 5 смугами. Дайте T.
f(x) = √x·e−x[a, b] = [0, 1]n = 5
T =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Хойна (вдосконаленим методом Ейлера) з h = 0,2 для y′ = e−ty, y(0) = 0, щоб оцінити y3 ≈ y(0,6).
y′ = e−tyy(0) = 0h = 0,2
y3 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: T = 166,2 °C
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Розв’язок закону охолодження
T(t) = 27 + 453·e−0,02t
Підставте t
T(59) = 27 + 453·0,3073 = 166,2 °C
Відповідь
T = 166,2 °C
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: t = 80,47 min
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Результат
m(t) = 50 + (−50)·e−t/50
Розв’яжіть щодо t
e−t/50 = (50 − 40)/(50 − 0) = 0,2
t = 50·ln(5) = 80,47 min
Відповідь
t = 80,47 min
3.Інтеграли
Відповідь: I = 26,8
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e2x/2
Підставте межі
I = (e4 − 1)/2 = (54,6 − 1)/2 = 26,8
Відповідь
I = 26,8
4.Інтеграли
Відповідь: A = 10,67
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
4 − x² = 0 → x = ±2
Інтегруйте
A = [4x − x³/3]−22 = 5,333 − (−5,333) = 10,67
Відповідь
A = 10,67
5.Похідні
Відповідь: f′(0.5) = 1,382
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(2x) + 2x·cos(2x)
Підставте
f′(0,5) = 0,8415 + 1·0,5403 = 1,382
Відповідь
f′(0,5) = 1,382
6.Похідні
Відповідь: x = −1
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 15x + 12 = 3·(x2 + 5x + 4)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −4 або x = −1
Що є що
f″(x) = 6x + 15: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−4) = −9, f″(−1) = 9
x = −1
Відповідь
x = −1
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 0,3602
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.