Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Банку газованого напою температурою 3 °C дістали з холодильника в кімнату з температурою 22 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,07 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 25 min.
T0 = 3 °CTa = 22 °Ck = 0,07 min⁻¹t = 25 min
T = °C
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Розв’яжіть задачу Коші y′ + y/x = 3 при x > 0, y(1) = 2. Знайдіть y(3).
Швидкість транспортного засобу вимірюють кожні 2 с (таблиця). Оцініть пройдену відстань s від t = 0 до t = 8 с за формулою трапецій.
h = 2 sn = 4
s = m
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,5 для y′ = t − y, y(0) = 2, щоб оцінити y4 ≈ y(2).
y′ = t − yy(0) = 2h = 0,5
y4 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: T = 18,7 °C
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Розв’язок закону охолодження
T(t) = 22 + (−19)·e−0,07t
Підставте t
T(25) = 22 + (−19)·0,1738 = 18,7 °C
Відповідь
T = 18,7 °C
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(3) = 4,667
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Інтегрувальний множник
μ = e∫1/x dx = x1
Інтегруйте
(x1y)′ = 3x → x1y = 3x2/2 + C
Початкова умова
2 = 3/2 + C → C = 0,5
Обчисліть
y(3) = (3·32/2 + 0,5)/31 = 4,667
Відповідь
y(3) = 4,667
3.Інтеграли
Відповідь: I = 1,297
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e0,5x/0,5
Підставте межі
I = (e0,5 − 1)/0,5 = (1,649 − 1)/0,5 = 1,297
Відповідь
I = 1,297
4.Інтеграли
Відповідь: I = 3,602
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.
Перший крок
∫x²eˣ dx = x²eˣ − ∫2x eˣ dx
Другий крок
∫2x eˣ dx = 2x eˣ − 2eˣ
∫x²eˣ dx = eˣ(x² − 2x + 2)
Границі
4,482·(1,25) − 1·2 = 3,602
Відповідь
I = 3,602
5.Похідні
Відповідь: f′(1) = 6250
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило
f′(x) = 5·(2x + 3)4·2
Підставте
f′(1) = 5·54·2 = 6250
Відповідь
f′(1) = 6250
6.Похідні
Відповідь: x = 1
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 3x − 6 = 3·(x2 + x − 2)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −2 або x = 1
Що є що
f″(x) = 6x + 3: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−2) = −9, f″(1) = 9
x = 1
Відповідь
x = 1
7.Чисельні методи
Відповідь: s = 67 m
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Зважена сума
4 + 2·10 + 2·8 + 2·7 + 13 = 67
Формула трапецій
s = (2/2)·67 = 67 m
Відповідь
s = 67 m
8.Чисельні методи
Відповідь: y4 = 1,188
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.