Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 4y′ + 4y = 0 при y(0) = 2 і y′(0) = 4. Знайдіть y(2).
y″ + 4y′ + 4y = 0y(0) = 2y′(0) = 4
y(2) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Система підпорядковується y″ + 4y′ + 8y = 8 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть пікове значення ymax її відгуку на одиничний стрибок.
y″ + 4y′ + 8y = 8y(0) = 0y′(0) = 0
ymax =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫13 2/x dx.
f(x) = 2/x[1, 3]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 9 − x² і віссю x.
y = 9 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·ex. Знайдіть f′(1).
f(x) = x·exx = 1
f′(1) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 0,5x2 + 3x − 5 у точці x = −2 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 0,5x2 + 3x − 5x = −2
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫01 √(1 + x³) dx за формулою Сімпсона з n = 6 смугами. Дайте S.
f(x) = √(1 + x³)[a, b] = [0, 1]n = 6
S =
8.Чисельні методиСкладна
Виконайте один крок класичного методу Рунге–Кутти (RK4) з h = 0,2 для y′ = t² + y², y(0) = 1. Знайдіть y₁ ≈ y(0,2).
y′ = t² + y²y(0) = 1h = 0,2
y1 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(2) = 0,3297
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Подвійний корінь
(r + 2)² = 0 → r = −2
Сталі
A = y(0) = 2
y′(0) = B − 2A → B = 4 + 4 = 8
Обчисліть
y(2) = (2 + 8·2)·e−4 = 0,3297
Відповідь
y(2) = 0,3297
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: ymax = 1,043
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Усталене значення та корені
yss = 1, r = −2 ± 2j
Сталі за початковими значеннями
y(0) = 1 + A = 0 → A = −1
y′(0) = −2A + 2B = 0 → B = −1
Пік
t = π/2 = 1,571
ymax = 1·(1 + e−2·π/2) = 1,043
Відповідь
ymax = 1,043
3.Інтеграли
Відповідь: I = 2,197
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = 2·ln x
Підставте межі
I = 2·(ln 3 − ln 1) = 2·ln 3 = 2,197
Відповідь
I = 2,197
4.Інтеграли
Відповідь: A = 36
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
9 − x² = 0 → x = ±3
Інтегруйте
A = [9x − x³/3]−33 = 18 − (−18) = 36
Відповідь
A = 36
5.Похідні
Відповідь: f′(1) = 5,437
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правило добутку
f′(x) = u′v + uv′ = ex·(1 + 1·x)
Підставте
f′(1) = 2,718·(1 + 1) = 5,437
Відповідь
f′(1) = 5,437
6.Похідні
Відповідь: b = −7
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(−2) = −9
f′(x) = x + 3 → f′(−2) = 1
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = −9 − 1·(−2) = −7
Відповідь
b = −7
7.Чисельні методи
Відповідь: S = 1,111
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.