Робочий аркуш «Право ЄС» з відповідями

Шенгенська зона головно стосується:

1. AСпільних правил конкуренції між компаніями
2. BСкасування контролю осіб на внутрішніх кордонах
3. CВикористання євро як єдиної валюти
4. DВиборів до Європейського парламенту

Депутати Європейського парламенту:

1. AПризначаються національними урядами
2. BОбираються лише національними парламентами
3. CОбираються безпосередньо громадянами держав-членів
4. DОбираються Комісією

За лісабонськими правилами кваліфікована більшість у Раді зазвичай вимагає:

1. AЩонайменше 55% держав-членів, що представляють щонайменше 65% населення ЄС
2. BДвох третин держав-членів і половини населення
3. CПростої більшості держав-членів, за умови що вони представляють щонайменше половину населення ЄС
4. DУсіх держав-членів, крім однієї

Якщо держава-член не виконує рішення Суду, яким встановлено порушення, згідно зі статтею 260(2) ДФЄС Суд може:

1. AНакласти на державу одноразовий штраф або періодичну пеню
2. BВиключити державу з ЄС
3. CСам скасувати суперечливий національний закон
4. DПризупинити право голосу держави в Раді

У справі Foto-Frost (1987) Суд вирішив, що національні суди:

1. AНе можуть ставити Суду ЄС питання щодо чинності
2. BМають застосовувати акти ЄС, навіть якщо Суд ЄС уже визнав їх недійсними
3. CНе можуть самі визнати акт ЄС недійсним і мають звернутися з питанням до Суду
4. DМожуть вільно визнавати акти ЄС недійсними

Процедура преюдиційного запиту за статтею 267 ДФЄС дозволяє:

1. AПарламенту звільняти суддів
2. BНаціональним судам ставити Суду ЄС питання щодо тлумачення чи чинності права ЄС
3. CОсобам подавати позови проти держав-членів безпосередньо до Суду ЄС у Люксембурзі
4. DКомісії штрафувати держави-члени

У справі CIA Security (1996) бельгійські технічні правила, про які не повідомили Комісію, як вимагала директива, визнано:

1. AЧинними, доки Комісія не почне провадження щодо порушення
2. BНікчемними лише в спорах проти бельгійської держави
3. CТакими, що не застосовуються, навіть у спорі між приватними конкурентами
4. DЧинними, бо директиви не мають горизонтальної прямої дії

У справі R v Bouchereau (1977) Суд вирішив, що держава-член може вислати громадянина ЄС з міркувань публічного порядку, лише якщо його поведінка становить:

1. AРеальну і достатньо серйозну загрозу, що зачіпає один з основоположних інтересів суспільства
2. BПорушення імміграційних правил приймаючої держави
3. CТягар для системи соціальної допомоги приймаючої держави або ризик, що особа в майбутньому стане безробітною
4. DБудь-яку судимість у приймаючій державі