Вивчайте тему «Вектори: скалярний і векторний добутки» з нуля
1Що таке вектор
Деякі величини потребують лише числа: маса 5 kg чи температура 20 °C. Це скаляри.
Інші величини потребують ще й напрямку. Сила 40 N, що штовхає вгору, дуже відрізняється від 40 N, що штовхає вбік. Це вектори.
Вектор описують його складовими: як далеко він сягає вздовж x, вздовж y і вздовж z. Вектор a = (4, 3, 0) сягає 4 одиниці вздовж x, 3 вздовж y і 0 вздовж z.
Сили, переміщення й швидкості — усе це вектори. Інженери використовують векторну математику, щоб додавати сили, знаходити кути й обчислювати моменти в трьох вимірах.
Вектори додаються покомпонентно: (1, 2, 0) + (3, −1, 4) = (4, 1, 4). Так знаходять рівнодійну кількох сил.
Самоперевірка Яка довжина вектора a = (3, 4, 0)?
- 1
- 25
- 5
- 7
Відповідь: 5. Довжина дорівнює √(3² + 4² + 0²) = √25 = 5. Додавання складових (7) неправильне, бо вони перпендикулярні, а 25 забуває квадратний корінь.
2Довжина, напрямок і складові
Модуль |a| — це довжина вектора. Це теорема Піфагора в трьох вимірах:
|a| = √(ax² + ay² + az²)
Одиничний вектор має довжину 1 і вказує в тому самому напрямку. Його отримують діленням кожної складової на модуль:
û = a / |a|
Для a = (0, 3, 4) модуль дорівнює 5, тож û = (0, 0,6, 0,8). Перевірка: 0,6² + 0,8² = 1.
Силу в площині xy часто задають величиною F і кутом θ, відміряним проти годинникової стрілки від додатної осі x. Її складові:
Fx = F·cos θ Fy = F·sin θ
Косинус і синус дають знаки автоматично. Сила під кутом 120° має від’ємну x-складову, бо cos 120° = −0,5.
Повертаючись від складових до кута, arctan(Ry/Rx) дає лише відповіді між −90° і 90°. Якщо Rx від’ємне, додайте 180°. Якщо від’ємне лише Ry, додайте 360°.
Самоперевірка Яка y-складова одиничного вектора в напрямку a = (0, 3, 4)?
- 0,12
- 0,43
- 0,6
- 3
Відповідь: 0,6. Поділіть на модуль 5: 3/5 = 0,6. 3 забуває поділити, 0,12 ділить на |a|² = 25, а 0,43 ділить на суму складових (7).
3Скалярний і векторний добуток
Є два способи помножити два вектори. Скалярний добуток дає число. Векторний добуток дає новий вектор.
a·b = axbx + ayby + azbz = |a|·|b|·cos θ
Тут θ — кут між двома векторами. Скалярний добуток вимірює, наскільки вектори вказують в одному напрямку. Він дорівнює нулю, коли вони перпендикулярні.
- Кут: cos θ = a·b / (|a|·|b|).
- Скалярна проєкція a на b (частина a вздовж b): a·b / |b|.
- Робота сталої сили на переміщенні: W = F·d.
- Два вектори перпендикулярні, коли a·b = 0.
Векторний добуток a × b — це вектор, перпендикулярний і до a, і до b. Його довжина дорівнює площі паралелограма, натягнутого на ці два вектори.
a × b = (aybz − azby, azbx − axbz, axby − aybx)
Для a = (1, 2, 0) і b = (3, 1, 0): a × b = (2·0 − 0·1, 0·3 − 1·0, 1·1 − 2·3) = (0, 0, −5). Паралелограм має площу 5, а трикутник — половину цього, 2,5.
Порядок має значення: b × a = −(a × b). Момент сили F, що діє в точці A, відносно точки O дорівнює M = r × F, де r = A − O.
Самоперевірка Для a = (2, 1, 0) і b = (1, 4, 0) чому дорівнює z-складова a × b?
- 6
- 7
- 9
- −7
Відповідь: 7. z-складова = axby − aybx = 2·4 − 1·1 = 7. −7 — це b × a (порядок змінено), 6 — скалярний добуток, а 9 додає два добутки замість віднімання.
4Метод крок за кроком
- Запишіть кожен вектор у складових. Для сили, заданої величиною й кутом, використайте F·cos θ і F·sin θ.
- Якщо запитання задає точки, побудуйте з них вектори: вектор від A до B дорівнює B − A.
- Вирішіть, який інструмент вам потрібен. Довжини й напрямки: модуль і одиничний вектор. Кути, проєкції й робота: скалярний добуток. Площі, перпендикулярні вектори й моменти: векторний добуток.
- Спершу запишіть формулу, потім підставляйте числа по одній складовій. Тримайте знаки в дужках.
- Перевірте результат: одиничний вектор має довжину 1, a × b перпендикулярний до a (тож a·(a × b) = 0), а кут між векторами лежить між 0° і 180°.
Для одиничного вектора, перпендикулярного до двох векторів, візьміть n = a × b і поділіть його на його довжину. Якщо запитання хоче додатну z-складову, а ваша від’ємна, змініть усі знаки.
Об’єм паралелепіпеда з ребрами a, b і c дорівнює |a·(b × c)|: спершу векторний добуток, потім скалярний.
5Розв’язаний приклад
Простежте кожен крок. Спробуйте передбачити наступний, перш ніж його відкрити.
Розв’язаний прикладСтала сила F = (6, 2, −3) N переміщує тіло по прямій з точки A(1, 0, 2) у точку B(3, 4, 2). Координати задано в метрах. Знайдіть роботу W сили та кут θ між силою й переміщенням.
1Переміщення — це вектор від A до B: відніміть початок від кінця.
d = B − A = (3 − 1, 4 − 0, 2 − 2) = (2, 4, 0) m
2Робота — це скалярний добуток сили та переміщення. Перемножте відповідні складові й додайте.
W = F·d = 6·2 + 2·4 + (−3)·0 = 12 + 8 + 0 = 20 J
3|F| = √(6² + 2² + (−3)²) = √49 = 7 N
|d| = √(2² + 4² + 0²) = √20 ≈ 4,472 m
4Використайте іншу форму скалярного добутку, F·d = |F|·|d|·cos θ, і розв’яжіть щодо cos θ.
cos θ = 20 / (7 · 4,472) = 0,6389
θ = arccos 0,6389 ≈ 50,3°
5Робота додатна, тож кут має бути меншим за 90°. Так і є.
Частина сили вздовж руху дорівнює |F|·cos θ = 7 · 0,6389 ≈ 4,47 N. Помножена на відстань 4,472 m, вона знову дає 20 J.
Відповідь W = 20 J і θ ≈ 50,3°.
6Типові помилки
- Додавати модулі замість складових. Дві сили 3 N і 4 N під прямим кутом дають 5 N, а не 7 N.
- Використовувати координати точки замість r = A − O у моменті.
- Помилитися зі знаком середньої (y) складової векторного добутку. Вона дорівнює azbx − axbz, а не навпаки.
- Міняти порядок у векторному добутку. b × a вказує в протилежний бік порівняно з a × b.
- Брати arctan для напрямку, не перевіривши, у якій чверті лежить вектор.
- Забувати ½ для площі трикутника: вона дорівнює половині |AB × AC|.
Самоперевірка Сила F = (0, 10, 0) N діє в точці A(3, 0, 0) m. Яка величина її моменту відносно O(1, 0, 0) m?
- 10 N·m
- 20 N·m
- 30 N·m
- 40 N·m
Відповідь: 20 N·m. r = A − O = (2, 0, 0) m, тож M = r × F = (0, 0, 2·10) = (0, 0, 20) N·m. Використання самої точки A як r дає 30 N·m, A + O дає 40 N·m, а лише O — 10 N·m.
7Як виглядають екзаменаційні запитання
- Легкий: модуль і складові. Довжина вектора, одна складова одиничного вектора, складова сили, заданої величиною й кутом, або величина чи напрямок рівнодійної двох сил.
- Середній: скалярний добуток. Скалярний добуток, кут між двома векторами, скалярна проєкція, робота сили між двома точками або значення k, за якого два вектори перпендикулярні.
- Складний: векторний добуток і моменти. Одна складова a × b, площа паралелограма чи трикутника, момент сили відносно точки, одиничний вектор нормалі або об’єм паралелепіпеда зі змішаного добутку.
Для запитання про перпендикулярність покладіть a·b = 0. Це дає одне лінійне рівняння відносно k.
Для трикутника з вершинами A, B і C використайте вектори сторін AB = B − A та AC = C − A. Площа дорівнює ½·|AB × AC|.
Вивчайте крок за кроком у застосункуВивчайте крок за кроком у застосунку