Інтеграли: задачі з покроковими розв’язками
Інші назви: невизначений інтеграл · визначений інтеграл · інтегрування частинами
Безкоштовні задачі з теми Інтеграли з рисунками, підказками й повними розв’язками. Щоразу нові значення, трьох рівнів: многочлени, експоненти, логарифми й заміна змінної, площі між кривими.
Вивчайте тему «Інтеграли» з нуля
Перед цим: Похідні
1Що таке інтеграл
Інтеграл додає величину, що змінюється. Найочевидніша картина — площа під графіком.
Автомобіль їде зі швидкістю 20 m/s протягом 5 s. Він долає 20 · 5 = 100 m. На графіку швидкість–час це площа прямокутника під лінією.
Коли швидкість змінюється, форма під графіком вигнута, але ідея та сама: площа — це відстань.
Площу під f між x = a та x = b записують так:
∫ab f(x) dx
Числа a та b — межі інтеграла. dx показує, що x — змінна.
Самоперевірка Велосипедист їде з постійною швидкістю 10 m/s протягом 4 s. Яка площа під графіком швидкість–час?
- 10 m
- 14 m
- 2,5 m
- 40 m
Відповідь: 40 m. Площа — це прямокутник: висота 10 m/s, помножена на ширину 4 s, дає 40 m. Ділення 10 на 4 дає 2,5, а це не площа.
2Первісні та правило степеня
Інтегрування — це диференціювання навпаки. Первісна F функції f — це функція, похідна якої дорівнює f.
Оскільки (x³)′ = 3x², первісна для 3x² — це x³. Можна додати будь-яку сталу, тому пишемо ∫3x² dx = x³ + C.
Правило степеня для інтегралів: збільшіть степінь на одиницю, потім поділіть на новий степінь.
∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1) + C, n ≠ −1
- Сталий множник залишається спереду: ∫5x² dx = 5x³/3 + C.
- Стала сама по собі: ∫4 dx = 4x + C.
- У сумі інтегруйте кожен доданок окремо.
Вивчіть також: ∫eˣ dx = eˣ, ∫ekx dx = ekx/k, ∫1/x dx = ln|x|, ∫cos x dx = sin x і ∫sin x dx = −cos x.
Первісну завжди можна перевірити: продиференціюйте її, і ви повинні отримати початкову функцію.
Самоперевірка Чому дорівнює ∫6x² dx?
- 12x + C
- 2x³ + C
- 3x³ + C
- 6x³ + C
Відповідь: 2x³ + C. Збільште степінь до 3 і поділіть на 3: 6x³/3 = 2x³. 12x — це похідна, а не інтеграл, а 6x³ забуває поділити на новий степінь.
3Визначені інтеграли та площі
Визначений інтеграл має межі й дає число. Знайдіть первісну F, потім відніміть її значення на двох межах.
∫ab f(x) dx = F(b) − F(a)
Стала C при відніманні скорочується, тож тут її можна не писати.
Приклад: ∫13 3/x dx = 3 ln 3 − 3 ln 1 = 3 ln 3 ≈ 3,296, бо ln 1 = 0.
Підстановка допомагає, коли одна функція стоїть усередині іншої. Для e0,5x покладіть u = 0,5x. Результат — правило вище: поділити на 0,5.
∫03 e0,5x dx = 2e0,5x |03 = 2(e1,5 − 1) ≈ 6,963
Площа між двома кривими — це інтеграл від верхньої кривої мінус нижня, між точками, де вони зустрічаються.
Для y = 2x і y = x² криві перетинаються за x = 0 і x = 2. На цьому проміжку 2x вище.
A = ∫02 (2x − x²) dx = 4 − 8/3 = 4/3
Самоперевірка Криві y = x і y = x² перетинаються за x = 0 і x = 1. Між ними y = x вище. Яка площа обмеженої області?
- 1/2
- 1/6
- 5/6
- −1/6
Відповідь: 1/6. ∫(x − x²) dx від 0 до 1 дорівнює 1/2 − 1/3 = 1/6. Якщо взяти нижню мінус верхню, вийде −1/6, а якщо додати два інтеграли — 5/6.
4Метод крок за кроком
- Перепишіть функцію як суму простих доданків. Записуйте корені й дроби як степені: √x = x1/2.
- Знайдіть первісну кожного доданка за правилом степеня або зі стандартного інтеграла.
- Швидко перевірте, продиференціювавши подумки.
- Для визначеного інтеграла обчисліть F(b) і F(a) окремо.
- Відніміть: F(b) − F(a). Стежте за знаками мінус, коли a від’ємне.
Для площі між кривими спершу розв’яжіть f(x) = g(x), щоб знайти межі, потім проінтегруйте верхню мінус нижню.
5Розв’язаний приклад
Простежте кожен крок. Спробуйте передбачити наступний, перш ніж його відкрити.
Розв’язаний прикладОбчисліть I = ∫02 (3x² + 2x + 1) dx.
13x² дає 3x³/3 = x³. 2x дає 2x²/2 = x². Стала 1 дає x.
F(x) = x³ + x² + x
2F′(x) = 3x² + 2x + 1
Це початкова функція, тож F правильна.
5I = F(2) − F(0) = 14 − 0 = 14
Інтеграл — це заштрихована площа під кривою між x = 0 і x = 2.
6Типові помилки
- Забувають поділити на новий показник степеня.
- Диференціювати замість інтегрувати: зменшувати степінь замість того, щоб збільшувати.
- Записувати ∫1/x dx як x⁰/0. Правило степеня не працює для n = −1; використовуйте ln|x|.
- Забувати знаки мінус у F(a), коли a від’ємне, наприклад (−1)³ = −1.
- Забувати + C у невизначеному інтегралі або не змінювати межі після підстановки.
Самоперевірка Чому дорівнює ∫02 x³ dx?
- 12
- 16
- 4
- 8
Відповідь: 4. F(x) = x⁴/4, тож F(2) − F(0) = 16/4 − 0 = 4. Якщо забути поділити на новий степінь 4, вийде 16.
7Як виглядають екзаменаційні запитання
- Легкий: визначений інтеграл многочлена, іноді з від’ємними межами. Використайте правило степеня та F(b) − F(a).
- Середній: показникові функції, логарифми та підстановка, наприклад ∫e0,5x dx або ∫3/x dx між двома межами.
- Складний: площа, обмежена двома кривими, наприклад y = x² і y = 4x. Знайдіть, де вони перетинаються, потім проінтегруйте верхню мінус нижню.
Швидка перевірка: площа, обмежена двома кривими, завжди додатна. Якщо ви отримали від’ємне число, ви відняли в неправильному порядку.
Вивчайте крок за кроком у застосункуВивчайте крок за кроком у застосунку