Згортка та лінійні стаціонарні системи: задачі з покроковими розв’язками

Безкоштовні задачі з теми Згортка та лінійні стаціонарні системи з рисунками, підказками й повними розв’язками. Щоразу нові значення, трьох рівнів: дискретна згортка, неперервна згортка, імпульсна характеристика та ряд Фур’є.

Безкоштовна задачаЛегка
x[n]n−10−31224334h[n]n−101112134

Послідовності x[n] = {−3, 2, 4, 3} і h[n] = {1, 1, 1} обидві починаються з n = 0. Знайдіть відлік y[1] згортки y[n] = x[n] ∗ h[n].

x[n] = {−3, 2, 4, 3}, n = 0…3h[n] = {1, 1, 1}, n = 0…2
Наступна задача →

Що ви тренуєте

  1. Легкадискретна згортка
  2. Середнянеперервна згортка
  3. Складнаімпульсна характеристика та ряд Фур’є

Як розв’язувати задачі на тему «Згортка та лінійні стаціонарні системи»

  1. Накресліть обидва сигнали й позначте, де кожен з них ненульовий.
  2. Віддзеркаліть h і зсувайте її: для кожного моменту виходу знайдіть діапазон, де обидва сигнали перекриваються.
  3. Перемножуйте й додавайте (дискретно) або перемножуйте й інтегруйте (неперервно) лише на цьому перекритті.
  4. Перевірте результат: вихід починається в суму моментів початку, закінчується в суму моментів завершення, а його площа чи сума дорівнює добутку площ чи сум входів.

Типові помилки

  • Поелементне перемноження двох сигналів замість їхньої згортки.
  • Зсув h без дзеркального відображення, що дає кореляцію.
  • Застосування формули відгуку на східчастий сигнал там, де запитано імпульсну характеристику, або навпаки.
  • Неправильний підрахунок номера гармоніки: складова на частоті k/T — це гармоніка k.

Основні формули

Дискретна згортка
y[n] = Σ x[k]·h[n − k]
Неперервна згортка
y(t) = ∫ x(τ)·h(t − τ) dτ
Довжина й сума
Ly = Lx + Lh − 1, Σy = Σx·Σh
Початок, кінець і площа
t1 + t3 … t2 + t4, ∫y = ∫x·∫h
Східчастий сигнал на вході e^(−at)u(t)
y(t) = (A/a)(1 − e−at)
Система першого порядку
y′ + a·y = b·x → h(t) = b·e−atu(t)
Рекурсія першого порядку
y[n] = a·y[n − 1] + b·x[n] → h[n] = b·aⁿ
Синусоїда крізь h(t)
|H(jω)|, ∠H(jω); H(jω) = b/(a + jω)
Амплітуди ряду Фур’є
прямокутна ±A: 4A/(kπ), непарні k; трикутна ±A: 8A/(π²k²), непарні k; послідовність імпульсів: A·D і (2A/(kπ))|sin kπD|

Вивчайте тему «Згортка та лінійні стаціонарні системи» з нуля

Перед цим: Інтеграли

1Що робить згортка

Лінійна стаціонарна (ЛС) система повністю описується своєю імпульсною характеристикою h: виходом, який вона дає, коли вхід — єдиний короткий імпульс.

Будь-який вхід можна уявити як ряд масштабованих і зсунутих імпульсів. Кожен імпульс дає масштабовану й зсунуту копію h, а вихід — це сума всіх копій. Ця сума і є згорткою y = x ∗ h.

x[n]n−102112−134h[n]n−10113234

Згортка з’являється всюди, де система має пам’ять: у фільтрах, датчиках, конструкціях, колах і в розпливанні сигналу в часі.

Самоперевірка Система має h[n] = {1, 3} (n = 0, 1). Вхід — один відлік x[0] = 2. Який вихід?
  1. y[n] = {2, 3}
  2. y[n] = {2, 6}
  3. y[n] = {3, 1}
  4. y[n] = {8}

Відповідь: y[n] = {2, 6}. Один імпульс висотою 2 дає одну копію h, помножену на 2: {2·1, 2·3} = {2, 6}. Згортка зберігає форму h; вона не додає відліки між собою.

2Дискретна згортка крок за кроком

Для послідовностей згортка — це сума:

y[n] = Σk x[k]·h[n − k]
  1. Віддзеркальте h: h[−k] — це h, віддзеркалена відносно k = 0.
  2. Зсуньте віддзеркалену h на n.
  3. Помножте її відлік на відлік із x і додайте добутки. Це дає y[n].
  4. Повторіть для кожного n. Якщо x має Lx відліків, а h — Lh, то y має Lx + Lh − 1 відліків, що починаються із суми двох початкових індексів.

Швидка перевірка: сума всіх відліків y дорівнює (Σx)·(Σh).

Самоперевірка Для x[n] = {1, 2} і h[n] = {3, 1}, обидві з початком при n = 0, чому дорівнює y[1]?
  1. 2
  2. 5
  3. 6
  4. 7

Відповідь: 7. y[1] = x[0]·h[1] + x[1]·h[0] = 1·1 + 2·3 = 7. Якщо перемножити лише x[1]·h[1], вийде 2, а 6 містить лише один із двох добутків.

3Розв’язаний приклад

Простежте кожен крок. Спробуйте передбачити наступний, перш ніж його відкрити.

Розв’язаний приклад

Виконайте згортку x[n] = {2, 1, −1} з h[n] = {1, 3}, обидві з початком при n = 0.

1

Погляньте на послідовності

x[n]n−102112−134h[n]n−10113234

x має 3 відліки, а h — 2, тож y має 3 + 2 − 1 = 4 відліки, від n = 0 до n = 3.

2

y[0]

Перекриваються лише x[0] і h[0].

y[0] = 2·1 = 2
3

y[1]

y[1] = x[0]·h[1] + x[1]·h[0] = 2·3 + 1·1 = 7
4

y[2] і y[3]

y[2] = x[1]·h[1] + x[2]·h[0] = 1·3 + (−1)·1 = 2
y[3] = x[2]·h[1] = (−1)·3 = −3
5

Перевірте відповідь

Σx = 2 і Σh = 4, тож Σy має дорівнювати 8. Справді, 2 + 7 + 2 − 3 = 8.

Відповідь

y[n] = {2, 7, 2, −3} для n = 0 … 3.

4Неперервна згортка

Для сигналів неперервного часу сума стає інтегралом:

y(t) = ∫ x(τ)·h(t − τ) dτ

Метод той самий: віддзеркальте h, посуньте її в положення t та проінтегруйте добуток там, де обидва сигнали ненульові.

x(t)t12h(t)t1

При x(t) = 2 для 0 ≤ t < 1 s і h(t) = e−tu(t) вихід, поки імпульс діє, дорівнює y(t) = ∫₀ᵗ 2e−(t − τ) dτ = 2(1 − e−t). При t = 1 s він досягає 2(1 − e−1) = 1,26, а після цього спадає як 1,26·e−(t − 1).

  • y починається в суму двох моментів початку й закінчується в суму двох моментів завершення.
  • Площа під y дорівнює площі під x, помноженій на площу під h.
  • Два прямокутні імпульси дають трапецію; два однакові — трикутник.
Самоперевірка x(t) ненульовий від 0 до 2 s, а h(t) — від 1 s до 4 s. Коли закінчується y(t) = x(t) ∗ h(t)?
  1. 3 s
  2. 4 s
  3. 5 s
  4. 6 s

Відповідь: 6 s. y закінчується в суму моментів завершення: 2 + 4 = 6 s. Починається вона в 0 + 1 = 1 s, тож триває 5 s; 5 s — це тривалість, а не кінець.

5Імпульсні характеристики та ряди Фур’є

Система першого порядку y′ + a·y = b·x має імпульсну характеристику h(t) = b·e−atu(t). Її дискретний аналог y[n] = a·y[n − 1] + b·x[n] має h[n] = b·aⁿ для n ≥ 0.

Синусоїда проходить через лінійну стаціонарну систему з незмінною частотою. Вона множиться на |H(jω)| і зсувається на ∠H(jω), де H — перетворення Фур’є функції h. Для h(t) = b·e−atu(t) маємо H(jω) = b/(a + jω).

Періодичний сигнал із періодом T — це сума гармонік на частотах k/T. Деякі стандартні амплітуди:

  • Прямокутна хвиля між −A і +A: лише непарні k, амплітуда 4A/(kπ).
  • Трикутна хвиля між −A і +A: лише непарні k, амплітуда 8A/(π²k²).
  • Послідовність імпульсів висотою A і коефіцієнтом заповнення D: середнє A·D, гармоніки (2A/(kπ))·|sin(kπD)|.
Самоперевірка Прямокутна хвиля перемикається між −2 і +2. Яка амплітуда її третьої гармоніки?
  1. 0,283
  2. 0,424
  3. 0,849
  4. 2,546

Відповідь: 0,849. 4A/(kπ) = 8/(3π) = 0,849. Значення 2,546 — це основна гармоніка, 0,283 ділить на k², як у трикутної хвилі, а 0,424 використовує 2A/(kπ), формулу для хвилі від 0 до A.

6Типові помилки

  • Поелементне перемноження двох сигналів замість їхньої згортки.
  • Зсув h без дзеркального відображення; це дає кореляцію, а не згортку.
  • Плутанина між імпульсною характеристикою та відгуком на східчастий сигнал: відгук на східчастий сигнал — це накопичувана сума або інтеграл від h.
  • Неправильний підрахунок гармонік: складова на частоті k/T — це гармоніка k.
Самоперевірка x[n] = {1, 2} і h[n] = {1, 1}, обидві від n = 0. Чому дорівнює y[1]?
  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4

Відповідь: 3. y[1] = x[0]·h[1] + x[1]·h[0] = 1 + 2 = 3. Поелементний добуток x[1]·h[1] дає лише 2.

7Як виглядають екзаменаційні запитання

  • Легкий рівень: дискретна згортка. Ви знаходите один відлік виходу, найбільший відлік, суму всіх відліків, перший або останній індекс y, вихід КІХ-фільтра чи відгук на східчастий сигнал.
  • Середній рівень: неперервна згортка. Ви знаходите y(t) у заданий момент для двох імпульсів, експоненти зі східчастим сигналом або імпульсом чи двох експонент, а також площу, початок, кінець або тривалість y.
  • Важкий рівень: імпульсні характеристики та ряди Фур’є. Ви знаходите h(t) для диференціального рівняння першого порядку, h[n] або відгук на східчастий сигнал для рекурсії, коефіцієнт підсилення чи фазу для синусоїди або гармоніку прямокутної, трикутної чи імпульсної хвилі.

Вивчайте крок за кроком у застосункуВивчайте крок за кроком у застосунку

Розв’язані приклади

Приклад 1Легка
x[n]n−1041−32−234h[n]n−10311234

Послідовності x[n] = {4, −3, −2} і h[n] = {3, 1} обидві починаються з n = 0. Знайдіть відлік y[1] згортки y[n] = x[n] ∗ h[n].

x[n] = {4, −3, −2}, n = 0…2h[n] = {3, 1}, n = 0…1

Знайти: y[1]

Показати підказки
  1. y[n] = Σ x[k]·h[n − k].
  2. Для n = 1 доданки відповідають k = 0, 1.
  3. x[0]·h[1] + x[1]·h[0].
Показати відповідь і покроковий розв’язок

Дискретна згортка: вихід лінійної стаціонарної системи має вигляд y[n] = Σk x[k]·h[n − k]: відобразіть h дзеркально, зсуньте на n, помножте відлік на відлік із x і додайте. Якщо x має Lx відліків, що починаються з nx, а h має Lh відліків, що починаються з nh, то y має Lx + Lh − 1 відліків, що починаються з nx + nh. Сума всіх відліків y дорівнює (Σx)·(Σh). КІХ-фільтр y[n] = b₀x[n] + b₁x[n − 1] + … — це згортка з h[n] = bn.

Доданки суми

Вносять внесок лише ті k, для яких існують і x[k], і h[n − k].

x[0]·h[1] = 4·1 = 4
x[1]·h[0] = −3·3 = −9

Додайте

y[1] = −5

Відповідь

y[1] = −5
Приклад 2Середня
x(t)t11h(t)t1

Імпульс x(t) = 1 при 0 ≤ t < 1 s (в інших точках нуль) подано на систему з h(t) = e−2tu(t). Знайдіть вихід y(2,5) при t = 2,5 s, після закінчення імпульсу.

x(t) = 1, 0 ≤ t < 1 sh(t) = e−2tu(t)t = 2,5 s

Знайти: y(2.5)

Показати підказки
  1. Запишіть імпульс як східчастий сигнал при t = 0 мінус східчастий сигнал при t = 1 s.
  2. Відгук на східчастий сигнал дорівнює (A/a)(1 − e−at).
  3. Після імпульсу: y(t) = y(1)·e−a(t − 1).
Показати відповідь і покроковий розв’язок

Неперервна згортка: y(t) = ∫ x(τ)·h(t − τ) dτ. Відобразіть h дзеркально, посуньте її в положення t та проінтегруйте добуток частин, що перекриваються. Для причинних сигналів інтеграл береться від 0 до t. Корисні результати: площа y дорівнює площі x, помноженій на площу h; якщо x триває від t₁ до t₂, а h — від t₃ до t₄, то y триває від t₁ + t₃ до t₂ + t₄. Для h(t) = e−atu(t) і східчастого сигналу висотою A маємо y(t) = (A/a)(1 − e−at).

Вихід наприкінці імпульсу

y(1) = (1/2)(1 − e−2) = 0,4323

Спад після імпульсу

y(2,5) = 0,4323·e−2·1,5 = 0,02152

Відповідь

y(2,5) = 0,02152
Приклад 3Складна
δ(t)y′ + 5y = 3xh(t)

Система описується рівнянням y′(t) + 5·y(t) = 3·x(t). Знайдіть її імпульсну характеристику при t = 0,05 s, h(0,05).

y′ + 5y = 3xt = 0,05 s

Знайти: h(0.05)

Показати підказки
  1. Виконайте перетворення Лапласа за нульових початкових умов: (s + 5)Y(s) = 3X(s).
  2. H(s) = 3/(s + 5).
  3. h(t) = 3·e−5tu(t).
Показати відповідь і покроковий розв’язок

Імпульсна характеристика та ряд Фур’є: імпульсна характеристика h(t) повністю описує лінійну стаціонарну систему: для y′ + a·y = b·x вона має вигляд h(t) = b·e−atu(t), а для y[n] = a·y[n − 1] + b·x[n] — h[n] = b·aⁿu[n]. Синусоїда cos ωt проходить із коефіцієнтом підсилення |H(jω)| і фазою ∠H(jω), де H — перетворення Фур’є функції h. Періодичний сигнал є сумою гармонік на частотах k/T: прямокутна хвиля ±A має лише непарні гармоніки з амплітудами 4A/(kπ), трикутна хвиля з піком A має 8A/(π²k²), а послідовність імпульсів висотою A з коефіцієнтом заповнення D має середнє значення A·D і гармоніки (2A/(kπ))·|sin(kπD)|.

Передатна функція

H(s) = Y(s)/X(s) = 3/(s + 5)

Імпульсна характеристика

h(t) = 3·e−5tu(t)
h(0,05) = 3·e−0,25 = 2,336

Відповідь

h(0,05) = 2,336

Запитання й відповіді

Згортка та лінійні стаціонарні системи: що це?

Будь-який вхід можна уявити як ряд масштабованих і зсунутих імпульсів. Кожен імпульс дає масштабовану й зсунуту копію h, а вихід — це сума всіх копій. Ця сума і є згорткою y = x ∗ h.

Згортка з’являється всюди, де система має пам’ять: у фільтрах, датчиках, конструкціях, колах і в розпливанні сигналу в часі.

Згортка та лінійні стаціонарні системи: як розв’язувати задачі крок за кроком?
  1. Накресліть обидва сигнали й позначте, де кожен з них ненульовий.
  2. Віддзеркаліть h і зсувайте її: для кожного моменту виходу знайдіть діапазон, де обидва сигнали перекриваються.
  3. Перемножуйте й додавайте (дискретно) або перемножуйте й інтегруйте (неперервно) лише на цьому перекритті.
  4. Перевірте результат: вихід починається в суму моментів початку, закінчується в суму моментів завершення, а його площа чи сума дорівнює добутку площ чи сум входів.
Згортка та лінійні стаціонарні системи: які помилки найпоширеніші?
  • Поелементне перемноження двох сигналів замість їхньої згортки.
  • Зсув h без дзеркального відображення, що дає кореляцію.
  • Застосування формули відгуку на східчастий сигнал там, де запитано імпульсну характеристику, або навпаки.
  • Неправильний підрахунок номера гармоніки: складова на частоті k/T — це гармоніка k.
Згортка та лінійні стаціонарні системи: що ви тренуєте?
  • Легка: дискретна згортка
  • Середня: неперервна згортка
  • Складна: імпульсна характеристика та ряд Фур’є

Кожна задача має нові значення, тож ви вивчаєте метод, а не відповідь. Застрягли? Спершу відкрийте невелику підказку, а повне пояснення — лише коли воно знадобиться.

Як проходить тренування

  • Кожна задача має нові значення, тож ви вивчаєте метод, а не відповідь.
  • Застрягли? Спершу відкрийте невелику підказку, а повне пояснення — лише коли воно знадобиться.
  • Ваш прогрес, помилки та збережені задачі зберігаються, тож перед іспитом ви зможете все повторити.

Теми до і після цієї

Спочатку вивчіть

Курси з цією темою

Інші теми: Електротехніка

Робочий аркуш для друку