Клінічна фармакокінетика: задачі з покроковими розв’язками
Безкоштовні задачі з теми Клінічна фармакокінетика з рисунками, підказками й повними розв’язками. Щоразу нові значення, трьох рівнів: період напіввиведення, рівні та навантажувальні дози, кліренс, Vd, S та F, складання режиму дозування та ниркова корекція.
Вивчайте тему «Клінічна фармакокінетика» з нуля
Перед цим: Розрахунок доз, Фармацевтичні розрахунки
1Що відбувається з дозою
Фармакокінетика описує, як рівень препарату в крові змінюється з часом. Клінічна фармакокінетика використовує просту модель для вибору доз: організм — це один добре перемішаний компартмент з об’ємом розподілу (Vd) і кліренсом (CL).
Більшість препаратів виводиться за кінетикою першого порядку: щогодини виводиться та сама частка препарату, а не та сама кількість. Тому рівень зменшується вдвічі після кожного періоду напіввиведення.
Цю модель використовують для препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном, як-от аміноглікозиди, ванкоміцин, теофілін, фенітоїн і дигоксин. Усі значення в цьому уроці — типові числа з підручників для тренування.
2Період напіввиведення та константа швидкості елімінації
Константа швидкості елімінації k (в h⁻¹) та період напіввиведення t½ взаємопов’язані:
k = ln 2 / t½ = 0,693 / t½ C = C₀ · e−kt = C₀ · (1/2)t/t½
На графіку з логарифмічною віссю концентрації (напівлогарифмічний графік) розпад першого порядку — це пряма лінія. За двома рівнями C₁ і C₂, взятими з інтервалом Δt:
k = ln(C₁/C₂) / Δt
При регулярних дозах чи інфузії рівень зростає до рівноважного стану: після n періодів напіввиведення він досягає 1 − (1/2)ⁿ від нього, близько 97% після 5 періодів напіввиведення.
Самоперевірка Рівень падає з 8 mg/L до 2 mg/L за 6 годин. Який період напіввиведення?
- 1,5 h
- 3 h
- 4 h
- 6 h
Відповідь: 3 h. 8 → 4 → 2 — це два зменшення вдвічі за 6 h, тому t½ = 3 h. За формулою: k = ln(8/2)/6 = 0,231 h⁻¹ і t½ = 0,693/0,231 = 3 h.
3Навантажувальна та підтримувальна доза
Навантажувальна доза одразу заповнює об’єм розподілу до цільового рівня. Підтримувальна доза замінює те, що виводиться, тому в рівноважному стані швидкість надходження = швидкість виведення.
LD = Vd × Ctarget / (S × F) підтримувальна швидкість = CL × Css / (S × F)
- S — це сольовий фактор: частка солі, яка є діючою речовиною, наприклад 0,8 для амінофіліну (теофіліну) та 0,92 для фенітоїну натрію.
- F — це біодоступність: частка пероральної дози, що досягає крові, 1 для в/в доз.
- Vd часто дають на кг (L/kg): спершу помножте на масу.
Для доз кожні τ годин середній рівноважний рівень дорівнює Css,avg = S·F·доза/(CL·τ).
Самоперевірка Vd = 0,5 L/kg, маса 80 kg, ціль 10 mg/L. Препарат вводять як сіль із S = 0,8 (в/в). Яка навантажувальна доза?
- 320 mg
- 400 mg
- 500 mg
- 6,25 mg
Відповідь: 500 mg. Vd = 0,5 × 80 = 40 L. Потрібна діюча речовина: 40 × 10 = 400 mg; після ділення на S = 0,8 виходить 500 mg солі. 320 mg множить на S замість ділити.
4Піки, мінімуми та функція нирок
При швидких в/в дозах рівень падає від піку до мінімуму протягом інтервалу дозування τ. Щоб досягти обраних піку й мінімуму:
τ = ln(Cpeak/Ctrough) / k доза = Vd × (Cpeak − Ctrough)
Багато препаратів виводяться нирками. Кліренс креатиніну оцінюють за рівнянням Кокрофта–Голта: CrCl = (140 − вік) × маса/(72 × SCr у mg/dL), × 0,85 для жінок.
Для препарату, що виводиться майже повністю нирками, дозу масштабують пропорційно кліренсу (доза × CrCl/норма) або подовжують інтервал (τ × норма/CrCl). Коли нирками виводиться лише частка fe, фракція дози за Деттлі дорівнює Q = 1 − fe·(1 − CrCl/норма).
5Розв’язаний приклад
Пройдіть кожен крок і передбачте наступний, перш ніж його відкрити. Усі значення вигадані для тренування.
Розв’язаний прикладПеріод напіввиведення гентаміцину в пацієнта становить 3 h. Ціль — пік 8 mg/L і мінімум 1 mg/L. Припустивши швидкі в/в дози, який інтервал дозування потрібен?
1k = 0,693 / 3 = 0,231 h⁻¹
2Рівень має впасти з 8 до 1 mg/L, тобто у 8 разів.
τ = ln(8/1) / 0,231 = 2,079 / 0,231 = 9,0 h
38 → 4 → 2 → 1 — це три зменшення вдвічі: 3 × 3 h = 9 h. Відповідь збігається.
Відповідь Інтервал дозування становить 9 h; на практиці його округлюють до зручного значення й перевіряють рівні.
6Типові помилки та екзаменаційні запитання
- Використовувати 1/t½ замість 0,693/t½ для k.
- Використовувати log₁₀ замість натурального логарифма ln.
- Забувати помножити Vd або CL «на кг» на масу.
- Множити на S або F замість ділити.
- Давати повну навантажувальну дозу, коли в пацієнта вже є рівень: потрібна лише різниця.
Легкий: k і t½, рівень через певний час, рівноважний стан і проста навантажувальна доза. Середній: швидкості підтримувального введення, S і F, k за двома рівнями, Vd і CL. Складний: інтервал і доза за піком та мінімумом, ниркова корекція, середні рівноважні рівні та інфузії до рівноважного стану.
Самоперевірка Інфузію розпочато без навантажувальної дози. Період напіввиведення — 6 h. Яка приблизно частка рівноважного стану досягається через 12 h?
- 100%
- 25%
- 50%
- 75%
Відповідь: 75%. 12 h — це два періоди напіввиведення: 1 − (1/2)² = 0,75, тобто 75%. 25% — це частина, якої ще бракує. Рівноважний стан настає приблизно через 5 періодів напіввиведення, тут через 30 h.
Вивчайте крок за кроком у застосункуВивчайте крок за кроком у застосунку